Як почитаєш відповіді на БВ, так просто дивуєшся — всі знають, що кому робити))) Власне, це і викликало таке питання.
Відповідей: 10
Як почитаєш відповіді на БВ, так просто дивуєшся — всі знають, що кому робити))) Власне, це і викликало таке питання.
Часто свої проблеми здаються більш значущими і вагомими (тому що вони свої) ніж проблемки навколишнього світу, які і вирішити набагато легше і взагалі незрозуміло чому вони ще не вирішені.
Згадайте як часто спостерігаючи за чиєї-небудь роботою ми внутрішньо (а іноді і вголос) даємо рекомендації, як треба робити, а як робити не можна, як зробити правильно, швидко, грамотно і т. д. Це відбувається тому, що людина, як істота соціальна намагається змінити зовнішній світ під свої погляди, тому він дає поради відповідно до того, як він сам бачить навколишній світ.
Інша справа наскільки прийнятним для вас виявиться його точка зору і наскільки виявиться прийнятним його рішення вашої проблеми.
Мені здається, чужі проблеми вирішуються простіше, ніж свої, тому що сторонній людині не застилають зір страх невдачі, тривога, занепокоєння, сумніви й інші емоції, властиві людині з проблемами. Стороння людина бачить проблему і бачить рішення, нічого більше. А самому важко тверезо оцінити свою ситуацію і тим більше побачити найбільш раціональний вихід з неї. Коли я це усвідомила, що мені стало набагато простіше прислухатися до порад. Раніше було так — выслушаешь людини і думаєш про себе — ууу, тобі легко говорити, а от що б ти заспівав, якби на моєму місці… Але якщо змусити себе вникнути в раду, незважаючи на свої страхи, у ньому неминуче виявиться щось цінне, що може допомогти у вирішенні.
та й потім, тут, на БВ, ніхто не нав’язує своє бачення (як на мене), тут ще менше можливості перейнятися проблемою, ніж в реальному житті. Що можна зрозуміти з скупого тексту питання довжиною в 75 символів максимум? Тут швидше люди просто діляться своїм власним досвідом, а вже справа який запитав — скористатися цим досвідом або шукати свій шлях.
Я думаю що це від того, що чужі проблеми видніше, а ось свої, як правило, не видно. Ми часом про свої проблеми навіть не підозрюємо. Ще я думаю, це від того, що зі сторони завжди видніше як її можна вирішити, це такий погляд з боку. Ще ми ж не відчуваємо тих переживань з якими стикається людина вирішує свої проблеми, тому здається що тут такого, піти від чоловіка, вигнати непутящого сина, не дати притулок своєму братові алкаголику і т. п. Коли ж доводиться вирішувати свої проблеми, то ми вже відчуваємо різні переживання,незручності которыеи заважають рам вирішити свої проблеми.
Тому що вирішуючи чужі проблеми, даючи поради, Ви дивитеся на їх ситуацію зі сторони, не знаючи всіх тонкощів, нюансів. І як би Ви не співчували і не шкодували цієї людини, Ви не відчуваєте те, що відчуває він, не відчуваєте того болю, ненависті, образи чи любові, як він, тому встати на його місце і тверезо оцінити ситуацію не можете, і Ваші поради Вам здаються простими, a людині з його боку ними важко скористатися. Тому чужі проблеми завжди нам здаються не такими листковими як наші власні.
адже Не дарма кажуть: чужу біду руками розведу! Давати поради кому і як жити і правда легко, з боку все здається набагато простіше і ми не знаємо всіх тонкощів і нюансів проблеми. А намагаючись знайти вихід з своєї проблеми, ми робимо дуже відповідальний крок, адже від нашого рішення залежить вся наша подальша життя. Часом і не знаємо, як вчинити в тій чи іншій ситуації і просимо допомоги або ради у близьких, рідних, друзів і тут, на Великому Питанні.
Тут відповідь дуже проста. Тому що чужі проблеми вирішуються за допомогою надання ради НА СЛОВАХ нічим не ризикуючи у разі якщо підказки відповідного не виправдалися. А свої доводиться вирішувати НА ДІЛІ і вся відповідальність лежить на вас самих. Тому це набагато важче: Вам і вирішувати проблему самому доводиться так і ще відповідальність на вас самих лежить за ваші дії.
Все дуже просто, на чужі проблеми ми дивимося з боку і прекрасно бачимо всі нюанси. А рішення придумуємо так легко і без напрягу, тому що не нам їх виконувати. І не нам відповідати за те, до чого приведуть наші рішення. Ось так ось.
Тому що чужі проблеми завжди здаються дрібними і вирішуються легко.
Свої ж проблеми ми роздуваємо до такої величини, що вони практично стають нерозв’язними.
Так і давати поради завжди легше, ніж втілювати ці ж поради в життя.
Тому що вони не твої…
А взагалі…Напевно тому що при вирішенні чужих проблем немає емоційної частини проблеми і люди просто шукають логічне рішення проблеми іншої людини.
Є така приказка: «Чужу біду руками розведу, а до своєї — не збагну.» Своя проблема вирішується легко тоді, коли у людини вистачає відчуженості поглянути на неї з боку, як на чужу. На цьому засновані багато методики. На цей відчужений погляд багато і не вирішуються сидячи в проблемі, як в зыбучем піску. Тому іноді, коли я помічаю, що ходжу по колу, то намагаюся звернутися до кого-небудь і бажано, щоб цей хтось був як можна далі від моєї ситуації. Крім того своя «рідна» проблема завжди наповнене такою значущістю і так дорога, що ми навіть не помічаємо ту любов, яку до неї відчуваємо, всередині неї так звично і затишно…, вона наділяє нас ілюзією своєї унікальності: «Я настільки унікальний, що ніхто, ні один спец у світі її не описав і не зможе з нею впоратися і той, хто скаже мені з боку, що вона банальна — мій найлютіший ворог (зауважте не ворог проблеми — а мій ворог)». Ось так почуття власної значущості і нездатність до відчуженості роблять нас безпорадними перед тим, з чим ми могли б впоратися 2 рахунки.