Кажуть- «Хочеш бути щасливим — будь ним». Точно так само і- «Хочеш бути нещасним стань ним сам».
Люди самі себе роблять нещасними, точніше не роблять — а просто перестають чинити опір життєвим обставинам, потрапляють під вплив власних негативних настроїв.
Хто як сама людина не хоче свій наповнений негативом і проблемами світ поміняти?
А все це з-за того, що самі ж нещасні просто не хочуть визнавати наявність у себе негативу, не бажання боротися з цим нещасним станом, яким вони прямо таки упиваються.
САМООБМАН, не вміння боротися і протистояти труднощам — ось що робить людину нещасною.
Ах, як легко сказати- «Це доля» або «Така моя доля», і здатися на милість обставин.
Не вміння любити життя, себе і оточуючих — адже саме в цьому сенс життя. А коли немає сенсу життя немає і щастя.
Заглибленість у себе, постійні думки про абстрактних і безглуздих події , невміння знайти своє місце, самотність нарешті але все це не приходить нам з нізвідки, все це своїми руками робиться, а точніше своєю бездіяльністю.
Байдужість до себе й іншим, самообман і смирення перед життєвими негараздами, не бажання протистояти примхам долі — складові нещастя слабовільного людини.
Нещасним людини роблять помилки. Так-то чоловік не здатний на помилки і в будь-якій ситуації обирає найкращий з варіантів розвитку подій. Однак не можна вирішити задачу якщо у тебе невірні дані. Дуже часто неправильне розуміння змушує бачити, що відбувається викривлено, результати вибору виявляються невтішними і людина стає нещасним.
Стан щастя людина відчуває, завдяки багатьом факторам. Наприклад, народження дитини, створення сім’ї, відпустку на якомусь екзотичному морському березі, видання першої книги, завершення ремонту та багато — багато іншого, в результаті чого у людини настає ейфорія ( в хорошому сенсі)- радості, можливо блаженства, комфортного милостивого стану на душі. Проводячи абсолютно закономірно. як мені здається, паралель між цими двома поняттями (щастя — нещастя), можна сміливо сказати, що нещастя — це антипод поняття щастя в результаті, у людини на душі не ейфорія радості, а навпаки стан горя, біди, втрати, розлад, нервовий зрив, болісний стан. На жаль, це теж частина нашого життя. Настають такі моменти, перш за все, коли ми втрачаємо хороших людей: рідних, друзів, кумирів, просто тих, кого ми любили. Втрата улюбленця тварини — це теж для більшості велика втрата. Втрата чогось дуже цінного для людини, будь то кров рідна або рукопис, яка згоріла — це нещастя. Звичайно ж хвороби, як дорогих тобі людей, так і свої власні! Стихійні лиха, війни, перевороти, все що порушує плавне розмірене протягом життя, являє загрозу для життя — це нещастя.
Я думаю, що не тільки помилки роблять людину нещасною.Коли у людини немає мети в житті, тоді немає і прагнути до чогось.Людина починає відчувати себе не потрібним і від того нещасним.Вся наша життя здебільшого наповнена безглуздою метушнею.Прокинувся, поїв,попрацював телевізор подивився, зак комп’ютером посидів і день скінчився, спати пора.Завтра — теж саме.Ну ще іноді свята бувають, хоч якесь розмаїття.А так взагалі нам не вистачає в житті спілкування!Ми в інформаційний вік страждаємо від браку спілкування з рідними і близькими людьми,тому що вони живуть далеко і не бачимося з ними роками.Добре було раніше в старовину, коли всі родичі жили в одному селі,один одному допомагали, один одного підтримували від того хоч і були одні вихідні штани на двох, але вони були набагато щасливіші за нас.Ми самотні в нашому світі!Діти виростають,покидають батьківський дім.Чоловік з дружиною іноді живуть хоч і в одній сім’ї, але кожен своїм життям.Я вважаю, що самотність робить нас нещасними, якщо людина не самотній і йому є з ким поділитися — він не буде помилятися,йому допоможуть розібратися.Але нам не з ким поділитися своїми думками, тому що нікому діла до тебе немає.Всі живуть своїми проблемами.Так от і життя проходить.
Наш людський розум ,який в життя наш помічник, в плані щастя дуже заважає. Ми маємо багато помилок, переконань, що не можемо бути щасливі просто так, що щастя потрібно досягти, просто так не дається. Ось і займаємося все життя достигаторством. Це вічна гонка за щастям, яка закінчується смертю.
Тому потрібно відкинути всі обмежуючі думки і радіти життя тут і зараз.
За цим нещасним людини роблять хвороби, як свої, так і близьких, особливо дітей, втрати близьких людей, злидні, відсутність житла, роботи,важка інвалідність,(параліч, втрата зору, слуху, пам’яті), війни, техногенні катастрофи, якщо вони стосуються конкретної людини.
Напевно коли розумієш що все, за що ти так б’єшся, або не потрібно ні кому, а може бути і просто нічого не значить. Для кожного це почуття індивідуально. Але якщо людина нещасна, треба щось міняти.
Кажуть- «Хочеш бути щасливим — будь ним». Точно так само і- «Хочеш бути нещасним стань ним сам».
Люди самі себе роблять нещасними, точніше не роблять — а просто перестають чинити опір життєвим обставинам, потрапляють під вплив власних негативних настроїв.
Хто як сама людина не хоче свій наповнений негативом і проблемами світ поміняти?
А все це з-за того, що самі ж нещасні просто не хочуть визнавати наявність у себе негативу, не бажання боротися з цим нещасним станом, яким вони прямо таки упиваються.
САМООБМАН, не вміння боротися і протистояти труднощам — ось що робить людину нещасною.
Ах, як легко сказати- «Це доля» або «Така моя доля», і здатися на милість обставин.
Не вміння любити життя, себе і оточуючих — адже саме в цьому сенс життя. А коли немає сенсу життя немає і щастя.
Заглибленість у себе, постійні думки про абстрактних і безглуздих події , невміння знайти своє місце, самотність нарешті але все це не приходить нам з нізвідки, все це своїми руками робиться, а точніше своєю бездіяльністю.
Байдужість до себе й іншим, самообман і смирення перед життєвими негараздами, не бажання протистояти примхам долі — складові нещастя слабовільного людини.
Нещасним людини роблять помилки. Так-то чоловік не здатний на помилки і в будь-якій ситуації обирає найкращий з варіантів розвитку подій. Однак не можна вирішити задачу якщо у тебе невірні дані. Дуже часто неправильне розуміння змушує бачити, що відбувається викривлено, результати вибору виявляються невтішними і людина стає нещасним.
Стан щастя людина відчуває, завдяки багатьом факторам. Наприклад, народження дитини, створення сім’ї, відпустку на якомусь екзотичному морському березі, видання першої книги, завершення ремонту та багато — багато іншого, в результаті чого у людини настає ейфорія ( в хорошому сенсі)- радості, можливо блаженства, комфортного милостивого стану на душі. Проводячи абсолютно закономірно. як мені здається, паралель між цими двома поняттями (щастя — нещастя), можна сміливо сказати, що нещастя — це антипод поняття щастя в результаті, у людини на душі не ейфорія радості, а навпаки стан горя, біди, втрати, розлад, нервовий зрив, болісний стан. На жаль, це теж частина нашого життя. Настають такі моменти, перш за все, коли ми втрачаємо хороших людей: рідних, друзів, кумирів, просто тих, кого ми любили. Втрата улюбленця тварини — це теж для більшості велика втрата. Втрата чогось дуже цінного для людини, будь то кров рідна або рукопис, яка згоріла — це нещастя. Звичайно ж хвороби, як дорогих тобі людей, так і свої власні! Стихійні лиха, війни, перевороти, все що порушує плавне розмірене протягом життя, являє загрозу для життя — це нещастя.
Я думаю, що не тільки помилки роблять людину нещасною.Коли у людини немає мети в житті, тоді немає і прагнути до чогось.Людина починає відчувати себе не потрібним і від того нещасним.Вся наша життя здебільшого наповнена безглуздою метушнею.Прокинувся, поїв,попрацював телевізор подивився, зак комп’ютером посидів і день скінчився, спати пора.Завтра — теж саме.Ну ще іноді свята бувають, хоч якесь розмаїття.А так взагалі нам не вистачає в житті спілкування!Ми в інформаційний вік страждаємо від браку спілкування з рідними і близькими людьми,тому що вони живуть далеко і не бачимося з ними роками.Добре було раніше в старовину, коли всі родичі жили в одному селі,один одному допомагали, один одного підтримували від того хоч і були одні вихідні штани на двох, але вони були набагато щасливіші за нас.Ми самотні в нашому світі!Діти виростають,покидають батьківський дім.Чоловік з дружиною іноді живуть хоч і в одній сім’ї, але кожен своїм життям.Я вважаю, що самотність робить нас нещасними, якщо людина не самотній і йому є з ким поділитися — він не буде помилятися,йому допоможуть розібратися.Але нам не з ким поділитися своїми думками, тому що нікому діла до тебе немає.Всі живуть своїми проблемами.Так от і життя проходить.
Наш людський розум ,який в життя наш помічник, в плані щастя дуже заважає. Ми маємо багато помилок, переконань, що не можемо бути щасливі просто так, що щастя потрібно досягти, просто так не дається. Ось і займаємося все життя достигаторством. Це вічна гонка за щастям, яка закінчується смертю.
Тому потрібно відкинути всі обмежуючі думки і радіти життя тут і зараз.
За цим нещасним людини роблять хвороби, як свої, так і близьких, особливо дітей, втрати близьких людей, злидні, відсутність житла, роботи,важка інвалідність,(параліч, втрата зору, слуху, пам’яті), війни, техногенні катастрофи, якщо вони стосуються конкретної людини.
Напевно коли розумієш що все, за що ти так б’єшся, або не потрібно ні кому, а може бути і просто нічого не значить. Для кожного це почуття індивідуально. Але якщо людина нещасна, треба щось міняти.
Я думаю нещасним людини робить відсутність любові.