якою мовою запорожці писали листа турецькому султану?

Це було насправді чи це нісенітниця, легенда?
текст при наведенні

Відповідей: 2
  1. Дон Эскамилио [23.9 K]:

    Скажу блюзнірську для деяких ура-патріотів річ. Вже точно не українською. І не на сучасному літературному російською. На жаль. Відтоді чимало води спливло, якою мовою тоді казали запорозькі козаки? Скоріше, на малоросійському діалекті тодішнього російської мови. Не церковнослов’янською вже точно. Останній швидше був зразком писемності на той момент. А запорізькі козаки — хлопці були прості. Самому цікаво було б почитати подібний шедевр, можу лише приблизно уявити. Ура-патріотам нагадаю історію: нинішній український новояз склався аж у XIX — на початку XX-го століття. А по-звірячому видозмінений всякими «міліціанками та ще й автівками» вже при недоумке ющенко на початку нашого XXI-го століття. Що стосується самого листа — швидше за все це легенда, але мала місце. Тобто, ймовірно, щось написали султанові, можливо навіть дотепне, образливе, але став султан це читати? До нього швидше за все і не дійшла навіть.

  2. ММП [2.6 K]:

    Однією з найвідоміших є картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Мегмеда IV (в інших джерелах Махмуд-IV). Запорожці у відповідь на пропозицію султана перейти до нього в підпорядкування не підтримали свого гетьмана, який хотів віддати Україну під зверхність Туреччини, і пишуть йому: «Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товарыщ і самого люциперя секретар! …» Ключовою ідеєю Запорожців стала ідея вільного вираження духу людей, спільно і воюють, і спільно веселящихся, їх неприборкана енергія. Історичний епізод взято Рєпіним як привід для зображення нестримного реготу. Люди покатываются і хапаються за боки від сміху, посміхаються, скалять зуби, ґелґочуть, хихикають, заливаються…

    Отже, російською.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *