Я в Однокласниках спілкуюся з цыганями і мені дівчинка-циганка розповідала, що коли вона приходила в школу в спідниці над нею сміялися. Щоб припинити глузування їй довелося залізти в джинси і вона сказала так: «Будинки слів немає в спідниці ходжу, а в школу спідницю ніколи в житті не одягну».
Я в Однокласниках спілкуюся з цыганями і мені дівчинка-циганка розповідала, що коли вона приходила в школу в спідниці над нею сміялися. Щоб припинити глузування їй довелося залізти в джинси і вона сказала так: «Будинки слів немає в спідниці ходжу, а в школу спідницю ніколи в житті не одягну».
Я в Однокласниках спілкуюся з цыганями і мені дівчинка-циганка розповідала, що коли вона приходила в школу в спідниці над нею сміялися. Щоб припинити глузування їй довелося залізти в джинси і вона сказала так: «Будинки слів немає в спідниці ходжу, а в школу спідницю ніколи в житті не одягну».
Я в Однокласниках спілкуюся з цыганями і мені дівчинка-циганка розповідала, що коли вона приходила в школу в спідниці над нею сміялися. Щоб припинити глузування їй довелося залізти в джинси і вона сказала так: «Будинки слів немає в спідниці ходжу, а в школу спідницю ніколи в житті не одягну».