Патріотизм починається з дитинства. Просто тому, що такі поняття, як любов і повагу до старших(тобто попереднім поколінням),до їх культури, до їх традицій, до їх цінностей, їх завоювань, закладаються саме в дитинстві і ніколи більше. Адже Батьківщина-це не територія від сих до сих. Батьківщина-це народ, на цій території проживає, з усіма своїми радощами і бідами, з успіхами і невдачами. А духовна спорідненість з цим народом і є, на мій погляд, патріотизм.
Саме в цьому зараз і проблема з патріотизмом, що в минулі століття своє — чуже було видно неозброєним поглядом
Від цього горба до річки — все наше, і ми станемо плечем до плеча і умем за своє
Далі нас пропаганда вчила, вбивала в голову що величезні простори які намальовані на папері — це моє і треба йти і захищати те що я ніколи не бачив і не побачу…
Зараз не так
Бачу я найближчі 10 км і точно знаю — це не моє
І ніяка пропаганда не може мо довести що я повинен це захищати
Раніше і пан і холоп — всі йшли захищати
Тепер не так
Тепер тільки холопи йдуть кров проливати
Пропаганди нормальної немає і люди стали замислюватися, навіщо вони захищають чуже???
Так хоча б з того, що Батьківщина просто є! Будь-яка людина має пишається тією Батьківщиною, в якій він з’явився на світ, яка б вона не була. А нашу Батьківщину взагалі неможливо не любити за її велич, її простори, за її унікальні краю, яких немає ніде крім як у Росії. На жаль сьогодні для багатьох слово «патріотизм» викликає сміх, ну воно і зрозуміло-непомітний підмін цінностей.
Патріотизм починається з поваги до оточуючих, бо якщо живеш в гармонії з оточуючими, живеш в гармонії з собою. Також патріотизм починається з розстановки життєвих цілей і пріоритетів. Зараз пріоритети і цілі у всіх різні, тому для одного патріотизм це декларація любові до батьківщини, для іншого — посадити дерево.
Взагалі навколо слова «патріотизм» багато спекуляцій. А де багато спекуляцій, там багато спекулянтів…
Патріотизм починається з дитинства. Просто тому, що такі поняття, як любов і повагу до старших(тобто попереднім поколінням),до їх культури, до їх традицій, до їх цінностей, їх завоювань, закладаються саме в дитинстві і ніколи більше. Адже Батьківщина-це не територія від сих до сих. Батьківщина-це народ, на цій території проживає, з усіма своїми радощами і бідами, з успіхами і невдачами. А духовна спорідненість з цим народом і є, на мій погляд, патріотизм.
Саме в цьому зараз і проблема з патріотизмом, що в минулі століття своє — чуже було видно неозброєним поглядом
Від цього горба до річки — все наше, і ми станемо плечем до плеча і умем за своє
Далі нас пропаганда вчила, вбивала в голову що величезні простори які намальовані на папері — це моє і треба йти і захищати те що я ніколи не бачив і не побачу…
Зараз не так
Бачу я найближчі 10 км і точно знаю — це не моє
І ніяка пропаганда не може мо довести що я повинен це захищати
Раніше і пан і холоп — всі йшли захищати
Тепер не так
Тепер тільки холопи йдуть кров проливати
Пропаганди нормальної немає і люди стали замислюватися, навіщо вони захищають чуже???
Так хоча б з того, що Батьківщина просто є! Будь-яка людина має пишається тією Батьківщиною, в якій він з’явився на світ, яка б вона не була. А нашу Батьківщину взагалі неможливо не любити за її велич, її простори, за її унікальні краю, яких немає ніде крім як у Росії. На жаль сьогодні для багатьох слово «патріотизм» викликає сміх, ну воно і зрозуміло-непомітний підмін цінностей.
Патріотизм починається з поваги до оточуючих, бо якщо живеш в гармонії з оточуючими, живеш в гармонії з собою. Також патріотизм починається з розстановки життєвих цілей і пріоритетів. Зараз пріоритети і цілі у всіх різні, тому для одного патріотизм це декларація любові до батьківщини, для іншого — посадити дерево.
Взагалі навколо слова «патріотизм» багато спекуляцій. А де багато спекуляцій, там багато спекулянтів…
Патріотизм починається з дитинства. Просто тому, що такі поняття, як любов і повагу до старших(тобто попереднім поколінням),до їх культури, до їх традицій, до їх цінностей, їх завоювань, закладаються саме в дитинстві і ніколи більше. Адже Батьківщина-це не територія від сих до сих. Батьківщина-це народ, на цій території проживає, з усіма своїми радощами і бідами, з успіхами і невдачами. А духовна спорідненість з цим народом і є, на мій погляд, патріотизм.
З захисту свого
Не важливо чого
Ось це — моє, я буду це моє захищати
А не моє — не буду захищати
Саме в цьому зараз і проблема з патріотизмом, що в минулі століття своє — чуже було видно неозброєним поглядом
Від цього горба до річки — все наше, і ми станемо плечем до плеча і умем за своє
Далі нас пропаганда вчила, вбивала в голову що величезні простори які намальовані на папері — це моє і треба йти і захищати те що я ніколи не бачив і не побачу…
Зараз не так
Бачу я найближчі 10 км і точно знаю — це не моє
І ніяка пропаганда не може мо довести що я повинен це захищати
Раніше і пан і холоп — всі йшли захищати
Тепер не так
Тепер тільки холопи йдуть кров проливати
Пропаганди нормальної немає і люди стали замислюватися, навіщо вони захищають чуже???
Ось такий патріотизм…
Так хоча б з того, що Батьківщина просто є! Будь-яка людина має пишається тією Батьківщиною, в якій він з’явився на світ, яка б вона не була. А нашу Батьківщину взагалі неможливо не любити за її велич, її простори, за її унікальні краю, яких немає ніде крім як у Росії. На жаль сьогодні для багатьох слово «патріотизм» викликає сміх, ну воно і зрозуміло-непомітний підмін цінностей.
Патріотизм починається з поваги до оточуючих, бо якщо живеш в гармонії з оточуючими, живеш в гармонії з собою. Також патріотизм починається з розстановки життєвих цілей і пріоритетів. Зараз пріоритети і цілі у всіх різні, тому для одного патріотизм це декларація любові до батьківщини, для іншого — посадити дерево.
Взагалі навколо слова «патріотизм» багато спекуляцій. А де багато спекуляцій, там багато спекулянтів…
Патріотизм починається з дитинства. Просто тому, що такі поняття, як любов і повагу до старших(тобто попереднім поколінням),до їх культури, до їх традицій, до їх цінностей, їх завоювань, закладаються саме в дитинстві і ніколи більше. Адже Батьківщина-це не територія від сих до сих. Батьківщина-це народ, на цій території проживає, з усіма своїми радощами і бідами, з успіхами і невдачами. А духовна спорідненість з цим народом і є, на мій погляд, патріотизм.
З захисту свого
Не важливо чого
Ось це — моє, я буду це моє захищати
А не моє — не буду захищати
Саме в цьому зараз і проблема з патріотизмом, що в минулі століття своє — чуже було видно неозброєним поглядом
Від цього горба до річки — все наше, і ми станемо плечем до плеча і умем за своє
Далі нас пропаганда вчила, вбивала в голову що величезні простори які намальовані на папері — це моє і треба йти і захищати те що я ніколи не бачив і не побачу…
Зараз не так
Бачу я найближчі 10 км і точно знаю — це не моє
І ніяка пропаганда не може мо довести що я повинен це захищати
Раніше і пан і холоп — всі йшли захищати
Тепер не так
Тепер тільки холопи йдуть кров проливати
Пропаганди нормальної немає і люди стали замислюватися, навіщо вони захищають чуже???
Ось такий патріотизм…
Так хоча б з того, що Батьківщина просто є! Будь-яка людина має пишається тією Батьківщиною, в якій він з’явився на світ, яка б вона не була. А нашу Батьківщину взагалі неможливо не любити за її велич, її простори, за її унікальні краю, яких немає ніде крім як у Росії. На жаль сьогодні для багатьох слово «патріотизм» викликає сміх, ну воно і зрозуміло-непомітний підмін цінностей.
Патріотизм починається з поваги до оточуючих, бо якщо живеш в гармонії з оточуючими, живеш в гармонії з собою. Також патріотизм починається з розстановки життєвих цілей і пріоритетів. Зараз пріоритети і цілі у всіх різні, тому для одного патріотизм це декларація любові до батьківщини, для іншого — посадити дерево.
Взагалі навколо слова «патріотизм» багато спекуляцій. А де багато спекуляцій, там багато спекулянтів…