Що б там не говорили, смертна кара, навіть з допомогою ін’єкції, на ділі нерідко перетворюється в катування: пристойна доза наркозу для такого випадку далеко не у всіх вимикає свідомість, далі вводять міорелаксант — речовину, що блокує передачу імпульсів в м’язах — зупиняється дихання, так хвилин 5 або 10 досить багато відчувають шок від неможливості вдихнути повітря. Питання спеціально досліджувався в США.
Інший погляд: для звиклих розважатися сіра тюремне життя в одиночці буде досить серйозним покаранням. Ореолу героя (в певних колах) довічно осужднные не отримають ніколи. Досить багато з них воліли б «коротке і яскраве життя», але попереду — сіре одноманітне існування. Стратою багатьох не зупинити — одних вчиняють суїцид по країні десь по 100 осіб щодня. Для них довічне ув’язнення точно буде жорсткіше.
Мені здається, страшніше смертної кари, немає покарання. Довічне ув’язнення, дає право на життя і також є маленький відсоток на звільнення, після відсидки у в’язниці, понад 25 років. Це не погана перспектива, злочинцеві або маніякові, на майбутнє.
Я пам’ятаю роман Ф. М. Достоєвського «Ідіот», де на самому початку йдуть міркування з приводу вбивства і страти, сумірне покарання діянню… Там відповідь однозначна — ні. Засудженого до смерті позбавляю самого головного — надії, надії на порятунок. Жертва до останнього сподівається, що їй вдасться врятуватися: куля пролетить повз, удар ножем буде не смертельним і т. д. Смертна страту позбавляє людину життя (яку він відібрав), але також і позбавляє надії (яка у жертви залишалася до останнього).
Я не уявляю, що відчуває людина, яка знає, що завтра він точно помре, без права на визволення, спасіння. Зрозуміло, що маніяк, вбив 19 чоловік гідний умертвіння, але вирок приводить у виконання кат, який вже вбив незрівнянно більше.
Вся складність відповіді в тому, що саме автор запитання вкладає в поняття «жорстоке». Жорстокість як варварство або жорстокість як жорсткість, виправдане суворе покарання? У другому випадку мені здається кращим довічне ув’язнення, причому неодмінно в суворих умовах. Так, щоб злочинець встиг усвідомити, що він накоїв, і відчути, що йому доведеться ДОВГО розплачуватися. Ну а кара — вона миттєва, і, може бути, якось впливає на суспільство (хоча мало, оскільки в наші часи про страти майже не говорять), а ось на самого злочинця майже не робить впливу. Він і зрозуміти не встигає, як вже перестає існувати. І навіщо таке?
Мені здається, що смертна кара страхітливо діяла на людей, завжди, скрізь і у всіх країнах. Якщо б у Росії зняли марраторий на смертну кару, повірте, менше б було вбивств. Якщо брати в’язниці в Америці, Німеччині,Фінляндії і т. д., то кримінальники міститися в непоганих умовах:ліжко,телевізор, бібліотека, мобільний телефон,спортзал, гарне харчування…провести Залишок днів за ґратами, в таких умовах хотів би будь-російська укладений. Що ж стосується наших в’язниць, то у нас справа йде дещо по-іншому. Хоча гроші роблять свою справу, навіть у тюрмах. В Росії процвітає корупція і хабарництво. Все можна купити.На ЖАЛЬ
Що б там не говорили, смертна кара, навіть з допомогою ін’єкції, на ділі нерідко перетворюється в катування: пристойна доза наркозу для такого випадку далеко не у всіх вимикає свідомість, далі вводять міорелаксант — речовину, що блокує передачу імпульсів в м’язах — зупиняється дихання, так хвилин 5 або 10 досить багато відчувають шок від неможливості вдихнути повітря. Питання спеціально досліджувався в США.
Інший погляд: для звиклих розважатися сіра тюремне життя в одиночці буде досить серйозним покаранням. Ореолу героя (в певних колах) довічно осужднные не отримають ніколи. Досить багато з них воліли б «коротке і яскраве життя», але попереду — сіре одноманітне існування. Стратою багатьох не зупинити — одних вчиняють суїцид по країні десь по 100 осіб щодня. Для них довічне ув’язнення точно буде жорсткіше.
Мені здається, страшніше смертної кари, немає покарання. Довічне ув’язнення, дає право на життя і також є маленький відсоток на звільнення, після відсидки у в’язниці, понад 25 років. Це не погана перспектива, злочинцеві або маніякові, на майбутнє.
Я пам’ятаю роман Ф. М. Достоєвського «Ідіот», де на самому початку йдуть міркування з приводу вбивства і страти, сумірне покарання діянню… Там відповідь однозначна — ні. Засудженого до смерті позбавляю самого головного — надії, надії на порятунок. Жертва до останнього сподівається, що їй вдасться врятуватися: куля пролетить повз, удар ножем буде не смертельним і т. д. Смертна страту позбавляє людину життя (яку він відібрав), але також і позбавляє надії (яка у жертви залишалася до останнього).
Я не уявляю, що відчуває людина, яка знає, що завтра він точно помре, без права на визволення, спасіння. Зрозуміло, що маніяк, вбив 19 чоловік гідний умертвіння, але вирок приводить у виконання кат, який вже вбив незрівнянно більше.
Вся складність відповіді в тому, що саме автор запитання вкладає в поняття «жорстоке». Жорстокість як варварство або жорстокість як жорсткість, виправдане суворе покарання? У другому випадку мені здається кращим довічне ув’язнення, причому неодмінно в суворих умовах. Так, щоб злочинець встиг усвідомити, що він накоїв, і відчути, що йому доведеться ДОВГО розплачуватися. Ну а кара — вона миттєва, і, може бути, якось впливає на суспільство (хоча мало, оскільки в наші часи про страти майже не говорять), а ось на самого злочинця майже не робить впливу. Він і зрозуміти не встигає, як вже перестає існувати. І навіщо таке?
Мені здається, що смертна кара страхітливо діяла на людей, завжди, скрізь і у всіх країнах. Якщо б у Росії зняли марраторий на смертну кару, повірте, менше б було вбивств. Якщо брати в’язниці в Америці, Німеччині,Фінляндії і т. д., то кримінальники міститися в непоганих умовах:ліжко,телевізор, бібліотека, мобільний телефон,спортзал, гарне харчування…провести Залишок днів за ґратами, в таких умовах хотів би будь-російська укладений. Що ж стосується наших в’язниць, то у нас справа йде дещо по-іншому. Хоча гроші роблять свою справу, навіть у тюрмах. В Росії процвітає корупція і хабарництво. Все можна купити.На ЖАЛЬ
Що б там не говорили, смертна кара, навіть з допомогою ін’єкції, на ділі нерідко перетворюється в катування: пристойна доза наркозу для такого випадку далеко не у всіх вимикає свідомість, далі вводять міорелаксант — речовину, що блокує передачу імпульсів в м’язах — зупиняється дихання, так хвилин 5 або 10 досить багато відчувають шок від неможливості вдихнути повітря. Питання спеціально досліджувався в США.
Інший погляд: для звиклих розважатися сіра тюремне життя в одиночці буде досить серйозним покаранням. Ореолу героя (в певних колах) довічно осужднные не отримають ніколи. Досить багато з них воліли б «коротке і яскраве життя», але попереду — сіре одноманітне існування. Стратою багатьох не зупинити — одних вчиняють суїцид по країні десь по 100 осіб щодня. Для них довічне ув’язнення точно буде жорсткіше.
Мені здається, страшніше смертної кари, немає покарання. Довічне ув’язнення, дає право на життя і також є маленький відсоток на звільнення, після відсидки у в’язниці, понад 25 років. Це не погана перспектива, злочинцеві або маніякові, на майбутнє.
Я пам’ятаю роман Ф. М. Достоєвського «Ідіот», де на самому початку йдуть міркування з приводу вбивства і страти, сумірне покарання діянню… Там відповідь однозначна — ні. Засудженого до смерті позбавляю самого головного — надії, надії на порятунок. Жертва до останнього сподівається, що їй вдасться врятуватися: куля пролетить повз, удар ножем буде не смертельним і т. д. Смертна страту позбавляє людину життя (яку він відібрав), але також і позбавляє надії (яка у жертви залишалася до останнього).
Я не уявляю, що відчуває людина, яка знає, що завтра він точно помре, без права на визволення, спасіння. Зрозуміло, що маніяк, вбив 19 чоловік гідний умертвіння, але вирок приводить у виконання кат, який вже вбив незрівнянно більше.
Вся складність відповіді в тому, що саме автор запитання вкладає в поняття «жорстоке». Жорстокість як варварство або жорстокість як жорсткість, виправдане суворе покарання? У другому випадку мені здається кращим довічне ув’язнення, причому неодмінно в суворих умовах. Так, щоб злочинець встиг усвідомити, що він накоїв, і відчути, що йому доведеться ДОВГО розплачуватися. Ну а кара — вона миттєва, і, може бути, якось впливає на суспільство (хоча мало, оскільки в наші часи про страти майже не говорять), а ось на самого злочинця майже не робить впливу. Він і зрозуміти не встигає, як вже перестає існувати. І навіщо таке?
Мені здається, що смертна кара страхітливо діяла на людей, завжди, скрізь і у всіх країнах. Якщо б у Росії зняли марраторий на смертну кару, повірте, менше б було вбивств. Якщо брати в’язниці в Америці, Німеччині,Фінляндії і т. д., то кримінальники міститися в непоганих умовах:ліжко,телевізор, бібліотека, мобільний телефон,спортзал, гарне харчування…провести Залишок днів за ґратами, в таких умовах хотів би будь-російська укладений. Що ж стосується наших в’язниць, то у нас справа йде дещо по-іншому. Хоча гроші роблять свою справу, навіть у тюрмах. В Росії процвітає корупція і хабарництво. Все можна купити.На ЖАЛЬ
Що б там не говорили, смертна кара, навіть з допомогою ін’єкції, на ділі нерідко перетворюється в катування: пристойна доза наркозу для такого випадку далеко не у всіх вимикає свідомість, далі вводять міорелаксант — речовину, що блокує передачу імпульсів в м’язах — зупиняється дихання, так хвилин 5 або 10 досить багато відчувають шок від неможливості вдихнути повітря. Питання спеціально досліджувався в США.
Інший погляд: для звиклих розважатися сіра тюремне життя в одиночці буде досить серйозним покаранням. Ореолу героя (в певних колах) довічно осужднные не отримають ніколи. Досить багато з них воліли б «коротке і яскраве життя», але попереду — сіре одноманітне існування. Стратою багатьох не зупинити — одних вчиняють суїцид по країні десь по 100 осіб щодня. Для них довічне ув’язнення точно буде жорсткіше.
Мені здається, страшніше смертної кари, немає покарання. Довічне ув’язнення, дає право на життя і також є маленький відсоток на звільнення, після відсидки у в’язниці, понад 25 років. Це не погана перспектива, злочинцеві або маніякові, на майбутнє.
Я пам’ятаю роман Ф. М. Достоєвського «Ідіот», де на самому початку йдуть міркування з приводу вбивства і страти, сумірне покарання діянню… Там відповідь однозначна — ні. Засудженого до смерті позбавляю самого головного — надії, надії на порятунок. Жертва до останнього сподівається, що їй вдасться врятуватися: куля пролетить повз, удар ножем буде не смертельним і т. д. Смертна страту позбавляє людину життя (яку він відібрав), але також і позбавляє надії (яка у жертви залишалася до останнього).
Я не уявляю, що відчуває людина, яка знає, що завтра він точно помре, без права на визволення, спасіння. Зрозуміло, що маніяк, вбив 19 чоловік гідний умертвіння, але вирок приводить у виконання кат, який вже вбив незрівнянно більше.
Моя думка, не можна відповідати смертю на смерть…
Вся складність відповіді в тому, що саме автор запитання вкладає в поняття «жорстоке». Жорстокість як варварство або жорстокість як жорсткість, виправдане суворе покарання? У другому випадку мені здається кращим довічне ув’язнення, причому неодмінно в суворих умовах. Так, щоб злочинець встиг усвідомити, що він накоїв, і відчути, що йому доведеться ДОВГО розплачуватися. Ну а кара — вона миттєва, і, може бути, якось впливає на суспільство (хоча мало, оскільки в наші часи про страти майже не говорять), а ось на самого злочинця майже не робить впливу. Він і зрозуміти не встигає, як вже перестає існувати. І навіщо таке?
Мені здається, що смертна кара страхітливо діяла на людей, завжди, скрізь і у всіх країнах. Якщо б у Росії зняли марраторий на смертну кару, повірте, менше б було вбивств. Якщо брати в’язниці в Америці, Німеччині,Фінляндії і т. д., то кримінальники міститися в непоганих умовах:ліжко,телевізор, бібліотека, мобільний телефон,спортзал, гарне харчування…провести Залишок днів за ґратами, в таких умовах хотів би будь-російська укладений. Що ж стосується наших в’язниць, то у нас справа йде дещо по-іншому. Хоча гроші роблять свою справу, навіть у тюрмах. В Росії процвітає корупція і хабарництво. Все можна купити.На ЖАЛЬ
Що б там не говорили, смертна кара, навіть з допомогою ін’єкції, на ділі нерідко перетворюється в катування: пристойна доза наркозу для такого випадку далеко не у всіх вимикає свідомість, далі вводять міорелаксант — речовину, що блокує передачу імпульсів в м’язах — зупиняється дихання, так хвилин 5 або 10 досить багато відчувають шок від неможливості вдихнути повітря. Питання спеціально досліджувався в США.
Інший погляд: для звиклих розважатися сіра тюремне життя в одиночці буде досить серйозним покаранням. Ореолу героя (в певних колах) довічно осужднные не отримають ніколи. Досить багато з них воліли б «коротке і яскраве життя», але попереду — сіре одноманітне існування. Стратою багатьох не зупинити — одних вчиняють суїцид по країні десь по 100 осіб щодня. Для них довічне ув’язнення точно буде жорсткіше.
Мені здається, страшніше смертної кари, немає покарання. Довічне ув’язнення, дає право на життя і також є маленький відсоток на звільнення, після відсидки у в’язниці, понад 25 років. Це не погана перспектива, злочинцеві або маніякові, на майбутнє.
Я пам’ятаю роман Ф. М. Достоєвського «Ідіот», де на самому початку йдуть міркування з приводу вбивства і страти, сумірне покарання діянню… Там відповідь однозначна — ні. Засудженого до смерті позбавляю самого головного — надії, надії на порятунок. Жертва до останнього сподівається, що їй вдасться врятуватися: куля пролетить повз, удар ножем буде не смертельним і т. д. Смертна страту позбавляє людину життя (яку він відібрав), але також і позбавляє надії (яка у жертви залишалася до останнього).
Я не уявляю, що відчуває людина, яка знає, що завтра він точно помре, без права на визволення, спасіння. Зрозуміло, що маніяк, вбив 19 чоловік гідний умертвіння, але вирок приводить у виконання кат, який вже вбив незрівнянно більше.
Моя думка, не можна відповідати смертю на смерть…
Вся складність відповіді в тому, що саме автор запитання вкладає в поняття «жорстоке». Жорстокість як варварство або жорстокість як жорсткість, виправдане суворе покарання? У другому випадку мені здається кращим довічне ув’язнення, причому неодмінно в суворих умовах. Так, щоб злочинець встиг усвідомити, що він накоїв, і відчути, що йому доведеться ДОВГО розплачуватися. Ну а кара — вона миттєва, і, може бути, якось впливає на суспільство (хоча мало, оскільки в наші часи про страти майже не говорять), а ось на самого злочинця майже не робить впливу. Він і зрозуміти не встигає, як вже перестає існувати. І навіщо таке?
Мені здається, що смертна кара страхітливо діяла на людей, завжди, скрізь і у всіх країнах. Якщо б у Росії зняли марраторий на смертну кару, повірте, менше б було вбивств. Якщо брати в’язниці в Америці, Німеччині,Фінляндії і т. д., то кримінальники міститися в непоганих умовах:ліжко,телевізор, бібліотека, мобільний телефон,спортзал, гарне харчування…провести Залишок днів за ґратами, в таких умовах хотів би будь-російська укладений. Що ж стосується наших в’язниць, то у нас справа йде дещо по-іншому. Хоча гроші роблять свою справу, навіть у тюрмах. В Росії процвітає корупція і хабарництво. Все можна купити.На ЖАЛЬ
Що б там не говорили, смертна кара, навіть з допомогою ін’єкції, на ділі нерідко перетворюється в катування: пристойна доза наркозу для такого випадку далеко не у всіх вимикає свідомість, далі вводять міорелаксант — речовину, що блокує передачу імпульсів в м’язах — зупиняється дихання, так хвилин 5 або 10 досить багато відчувають шок від неможливості вдихнути повітря. Питання спеціально досліджувався в США.
Інший погляд: для звиклих розважатися сіра тюремне життя в одиночці буде досить серйозним покаранням. Ореолу героя (в певних колах) довічно осужднные не отримають ніколи. Досить багато з них воліли б «коротке і яскраве життя», але попереду — сіре одноманітне існування. Стратою багатьох не зупинити — одних вчиняють суїцид по країні десь по 100 осіб щодня. Для них довічне ув’язнення точно буде жорсткіше.
Мені здається, страшніше смертної кари, немає покарання. Довічне ув’язнення, дає право на життя і також є маленький відсоток на звільнення, після відсидки у в’язниці, понад 25 років. Це не погана перспектива, злочинцеві або маніякові, на майбутнє.
Я пам’ятаю роман Ф. М. Достоєвського «Ідіот», де на самому початку йдуть міркування з приводу вбивства і страти, сумірне покарання діянню… Там відповідь однозначна — ні. Засудженого до смерті позбавляю самого головного — надії, надії на порятунок. Жертва до останнього сподівається, що їй вдасться врятуватися: куля пролетить повз, удар ножем буде не смертельним і т. д. Смертна страту позбавляє людину життя (яку він відібрав), але також і позбавляє надії (яка у жертви залишалася до останнього).
Я не уявляю, що відчуває людина, яка знає, що завтра він точно помре, без права на визволення, спасіння. Зрозуміло, що маніяк, вбив 19 чоловік гідний умертвіння, але вирок приводить у виконання кат, який вже вбив незрівнянно більше.
Моя думка, не можна відповідати смертю на смерть…
Вся складність відповіді в тому, що саме автор запитання вкладає в поняття «жорстоке». Жорстокість як варварство або жорстокість як жорсткість, виправдане суворе покарання? У другому випадку мені здається кращим довічне ув’язнення, причому неодмінно в суворих умовах. Так, щоб злочинець встиг усвідомити, що він накоїв, і відчути, що йому доведеться ДОВГО розплачуватися. Ну а кара — вона миттєва, і, може бути, якось впливає на суспільство (хоча мало, оскільки в наші часи про страти майже не говорять), а ось на самого злочинця майже не робить впливу. Він і зрозуміти не встигає, як вже перестає існувати. І навіщо таке?
Мені здається, що смертна кара страхітливо діяла на людей, завжди, скрізь і у всіх країнах. Якщо б у Росії зняли марраторий на смертну кару, повірте, менше б було вбивств. Якщо брати в’язниці в Америці, Німеччині,Фінляндії і т. д., то кримінальники міститися в непоганих умовах:ліжко,телевізор, бібліотека, мобільний телефон,спортзал, гарне харчування…провести Залишок днів за ґратами, в таких умовах хотів би будь-російська укладений. Що ж стосується наших в’язниць, то у нас справа йде дещо по-іншому. Хоча гроші роблять свою справу, навіть у тюрмах. В Росії процвітає корупція і хабарництво. Все можна купити.На ЖАЛЬ