Як розібрати за складом слово відчувати?

Морфемный розбір слова відчувати?

Відповідей: 9
  1. natla:

    Словотворчі словники дають нам двояке морфемное членування слова відчувати.

    Так у «Шкільному граматико-орфографічному словнику російської мови» (Панов Б. Т., Текучев А. В.), в «Шкільному словообразовательном словника» З. А. Потиха, в «Шкільний словника будови слів російської мови» Потиха З. А. виділяється таке членування

    • почуттів — корінь,
    • ов — суфікс,
    • а — суфікс,
    • ть — суфікс (деякі позначають ть в дієсловах як закінчення).

    А ось в словнику «Словнику-довіднику з російської мови: правопис, вимова, наголос, словотвір…» авторів Тихонов А. Н., Тихонова Е. Н., Тихонов С. А. виділяється корінь — чу-, відповідно можемо розібрати за складом так:

    • -чу- — корінь,
    • — суфікс,
    • ств — суфікс,
    • ова — суфікс,
    • ть — суфікс чи закінчення.
  2. Svetlana Kuznetsova [35.2 K]:

    Спільнокореневими словами до цього слова є: чу/вство, чу/вственный, чу/вствовать, по/чу/вствовать,

    перед/чу/вствовать, з/чу/вствовать, чу/ткий, чу/ять, чу/тя і навіть вигук чу.

    Як видно, загальна незмінна частина всіх цих слів — ЧУ. Це і є корінь.

    та й це зрозуміло. Вихідним словом, від якого походять ці слова, що мають корінь ЧУ, є старослов’янська дієслово ЧУТИ (чути, відчувати). Воно досі є в російських діалектах.

    Ну а далі легше. У слові чотири дієслівних суфікса: в, ств, ова і ть.

    Отже, чу//ств/ова//ій — корінь/суфікс/суфікс/суфікс/суфікс.

  3. Cheburashka [7.2 K]:

    Корінь «чу» — це історичний корінь слів почувати і відчувати, але в сучасній мові це різні слова.В ін-рус. мовою з 11 століття відомий дієслово «чути», слово чути зафіксовано в словниках набагато пізніше (з 1794 року). З 11 століття відомо і слова «чувьство», «чувьственный», і тільки з початку 18 століття відзначається дієслово «відчувати» і прикметник «чутливий».

    У словотворчих словниках ми маємо два непохідних слова: чув/ств/о і чу/я/ть з різними коренями.

    Відповідно, робимо розбір: чув/ств/о — чув/ств/ова/ть.

  4. natla:

    Словотворчі словники дають нам двояке морфемное членування слова відчувати.

    Так у «Шкільному граматико-орфографічному словнику російської мови» (Панов Б. Т., Текучев А. В.), в «Шкільному словообразовательном словника» З. А. Потиха, в «Шкільний словника будови слів російської мови» Потиха З. А. виділяється таке членування

    • почуттів — корінь,
    • ов — суфікс,
    • а — суфікс,
    • ть — суфікс (деякі позначають ть в дієсловах як закінчення).

    А ось в словнику «Словнику-довіднику з російської мови: правопис, вимова, наголос, словотвір…» авторів Тихонов А. Н., Тихонова Е. Н., Тихонов С. А. виділяється корінь — чу-, відповідно можемо розібрати за складом так:

    • -чу- — корінь,
    • — суфікс,
    • ств — суфікс,
    • ова — суфікс,
    • ть — суфікс чи закінчення.
  5. Svetlana Kuznetsova [35.2 K]:

    Спільнокореневими словами до цього слова є: чу/вство, чу/вственный, чу/вствовать, по/чу/вствовать,

    перед/чу/вствовать, з/чу/вствовать, чу/ткий, чу/ять, чу/тя і навіть вигук чу.

    Як видно, загальна незмінна частина всіх цих слів — ЧУ. Це і є корінь.

    та й це зрозуміло. Вихідним словом, від якого походять ці слова, що мають корінь ЧУ, є старослов’янська дієслово ЧУТИ (чути, відчувати). Воно досі є в російських діалектах.

    Ну а далі легше. У слові чотири дієслівних суфікса: в, ств, ова і ть.

    Отже, чу//ств/ова//ій — корінь/суфікс/суфікс/суфікс/суфікс.

  6. Cheburashka [7.2 K]:

    Корінь «чу» — це історичний корінь слів почувати і відчувати, але в сучасній мові це різні слова.В ін-рус. мовою з 11 століття відомий дієслово «чути», слово чути зафіксовано в словниках набагато пізніше (з 1794 року). З 11 століття відомо і слова «чувьство», «чувьственный», і тільки з початку 18 століття відзначається дієслово «відчувати» і прикметник «чутливий».

    У словотворчих словниках ми маємо два непохідних слова: чув/ств/о і чу/я/ть з різними коренями.

    Відповідно, робимо розбір: чув/ств/о — чув/ств/ова/ть.

  7. natla:

    Словотворчі словники дають нам двояке морфемное членування слова відчувати.

    Так у «Шкільному граматико-орфографічному словнику російської мови» (Панов Б. Т., Текучев А. В.), в «Шкільному словообразовательном словника» З. А. Потиха, в «Шкільний словника будови слів російської мови» Потиха З. А. виділяється таке членування

    • почуттів — корінь,
    • ов — суфікс,
    • а — суфікс,
    • ть — суфікс (деякі позначають ть в дієсловах як закінчення).

    А ось в словнику «Словнику-довіднику з російської мови: правопис, вимова, наголос, словотвір…» авторів Тихонов А. Н., Тихонова Е. Н., Тихонов С. А. виділяється корінь — чу-, відповідно можемо розібрати за складом так:

    • -чу- — корінь,
    • — суфікс,
    • ств — суфікс,
    • ова — суфікс,
    • ть — суфікс чи закінчення.
  8. Svetlana Kuznetsova [35.2 K]:

    Спільнокореневими словами до цього слова є: чу/вство, чу/вственный, чу/вствовать, по/чу/вствовать,

    перед/чу/вствовать, з/чу/вствовать, чу/ткий, чу/ять, чу/тя і навіть вигук чу.

    Як видно, загальна незмінна частина всіх цих слів — ЧУ. Це і є корінь.

    та й це зрозуміло. Вихідним словом, від якого походять ці слова, що мають корінь ЧУ, є старослов’янська дієслово ЧУТИ (чути, відчувати). Воно досі є в російських діалектах.

    Ну а далі легше. У слові чотири дієслівних суфікса: в, ств, ова і ть.

    Отже, чу//ств/ова//ій — корінь/суфікс/суфікс/суфікс/суфікс.

  9. Cheburashka [7.2 K]:

    Корінь «чу» — це історичний корінь слів почувати і відчувати, але в сучасній мові це різні слова.В ін-рус. мовою з 11 століття відомий дієслово «чути», слово чути зафіксовано в словниках набагато пізніше (з 1794 року). З 11 століття відомо і слова «чувьство», «чувьственный», і тільки з початку 18 століття відзначається дієслово «відчувати» і прикметник «чутливий».

    У словотворчих словниках ми маємо два непохідних слова: чув/ств/о і чу/я/ть з різними коренями.

    Відповідно, робимо розбір: чув/ств/о — чув/ств/ова/ть.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *