Вчора почула таку фразу:»Душевності у людині багато, а до духовності ще не «доріс»…а в чому відмінність?Яка ієрархія цих слів?Що важливіше?
Відповідей: 15
Вчора почула таку фразу:»Душевності у людині багато, а до духовності ще не «доріс»…а в чому відмінність?Яка ієрархія цих слів?Що важливіше?
Еленка88,
як ви бачите, в цих питаннях у відповідальних вкрай туманне уявлення зважаючи душевної і духовної нерозвиненості і неписьменності.
Дух — це вкладення в нас від Творця: дух — частинка Його тіла, яку він відокремлює від себе і вкладає у все творене ним.
В дусі все суще абсолютно тотожне і абсолютно єдине: і черв’як і Всевишній.
Нам дано пізнати дух через Любов до всього, мається на увазі не сексуальна любов, а така любов, як дорослі люблять дітей: милування, розчулення і захоплення.
такий Вогонь любові ніс людству Ісус Христос, це вічне Світло Святої Небесної Любові.
Дух — вічний, незмінний і постійний у всіх світах, космосах і часи.
Дух — це життя, і він творить життя скрізь.
Душа повинна бути слухняна духу, тому що вона норовлива, мінлива, текуча і легко піддається впливу, в тому числі і негативного.
Душа знайома звичайній людині лише по почуттів, які він приписує по невіданню собі, а насправді всі почуття належать душі.
Можна навчитися бачити душу і дух і спілкуватися з ними зрячим чином.
Духовність і душевність — різні поняття. Можна сказати — зовсім різні.
Душевна людина, це людина, кажучи спрощено — моральна людина, з хорошим характером: доброзичливий, шляхетний, співчутливий, добрий і так далі.
Духовна людина той, хто живе, керований духом. Всі його головні думи і турботи про духовне вдосконалення. Духовність — піклування про щось, що не вкладається в рамки матеріальної повсякденному житті. Це може бути приготування до майбутнього життя у Вічності, чому присвячують усе життя. Або, розвиток екстрасенсорних здібностей (хоча, я б назвав це — анти-духовністю). Духовність, найчастіше пов’язана з релігійністю. Але, для того, щоб приблизно зрозуміти різницю між духовністю і душевністю, наведу таку аналогію:
Патріотизм, наприклад, з великою натяжкою, можна порівняти з духовністю.
Якщо ж Вас цікавило питання про різниці душі і духа, то це — зовсім інша розмова.
Ну ці слова майже поруч вони як сходинки одна вище, інша нижче душевний це добрий все у нього тільки добре і гарне!Він все навколо любить він вправляється в чеснотах бореться зі стастями але не отримав свободу і він діє на дотик поки не ясно бачачи ні себе, ні ближнього!!Духовний це той кого осінив Дух святий!!Часто кажуть він мій духівник!!Тобто це вже не просто добра людина а він мудрий і він не залежить ні від чого в світі він вже зрозумів найглибший сенс буття і він від усього не залежний!!Найчастіше духовними людьми можна назвати старців!Його думки і слова це вищі думки тобто Дух святий говорить через нього)
Привіт, точної відповіді звичайно не знаю, але висловлю свою думку. Дущевность, це вміння відгукнутися на прохання людини, поспівчувати. А ось духовність — це моральні цінності людини, безгрішність.
Духовність від слова «дух»,а душевність від слова «душа».З душевним людиною можна поговорити,він поспівчуває (на словах),а сам він може бути слабким і нещирим,без принципів і без віри.
Еленка88,
як ви бачите, в цих питаннях у відповідальних вкрай туманне уявлення зважаючи душевної і духовної нерозвиненості і неписьменності.
Дух — це вкладення в нас від Творця: дух — частинка Його тіла, яку він відокремлює від себе і вкладає у все творене ним.
В дусі все суще абсолютно тотожне і абсолютно єдине: і черв’як і Всевишній.
Нам дано пізнати дух через Любов до всього, мається на увазі не сексуальна любов, а така любов, як дорослі люблять дітей: милування, розчулення і захоплення.
такий Вогонь любові ніс людству Ісус Христос, це вічне Світло Святої Небесної Любові.
Дух — вічний, незмінний і постійний у всіх світах, космосах і часи.
Дух — це життя, і він творить життя скрізь.
Душа повинна бути слухняна духу, тому що вона норовлива, мінлива, текуча і легко піддається впливу, в тому числі і негативного.
Душа знайома звичайній людині лише по почуттів, які він приписує по невіданню собі, а насправді всі почуття належать душі.
Можна навчитися бачити душу і дух і спілкуватися з ними зрячим чином.
Духовність і душевність — різні поняття. Можна сказати — зовсім різні.
Душевна людина, це людина, кажучи спрощено — моральна людина, з хорошим характером: доброзичливий, шляхетний, співчутливий, добрий і так далі.
Духовна людина той, хто живе, керований духом. Всі його головні думи і турботи про духовне вдосконалення. Духовність — піклування про щось, що не вкладається в рамки матеріальної повсякденному житті. Це може бути приготування до майбутнього життя у Вічності, чому присвячують усе життя. Або, розвиток екстрасенсорних здібностей (хоча, я б назвав це — анти-духовністю). Духовність, найчастіше пов’язана з релігійністю. Але, для того, щоб приблизно зрозуміти різницю між духовністю і душевністю, наведу таку аналогію:
Патріотизм, наприклад, з великою натяжкою, можна порівняти з духовністю.
Якщо ж Вас цікавило питання про різниці душі і духа, то це — зовсім інша розмова.
Ну ці слова майже поруч вони як сходинки одна вище, інша нижче душевний це добрий все у нього тільки добре і гарне!Він все навколо любить він вправляється в чеснотах бореться зі стастями але не отримав свободу і він діє на дотик поки не ясно бачачи ні себе, ні ближнього!!Духовний це той кого осінив Дух святий!!Часто кажуть він мій духівник!!Тобто це вже не просто добра людина а він мудрий і він не залежить ні від чого в світі він вже зрозумів найглибший сенс буття і він від усього не залежний!!Найчастіше духовними людьми можна назвати старців!Його думки і слова це вищі думки тобто Дух святий говорить через нього)
Привіт, точної відповіді звичайно не знаю, але висловлю свою думку. Дущевность, це вміння відгукнутися на прохання людини, поспівчувати. А ось духовність — це моральні цінності людини, безгрішність.
Духовність від слова «дух»,а душевність від слова «душа».З душевним людиною можна поговорити,він поспівчуває (на словах),а сам він може бути слабким і нещирим,без принципів і без віри.
Еленка88,
як ви бачите, в цих питаннях у відповідальних вкрай туманне уявлення зважаючи душевної і духовної нерозвиненості і неписьменності.
Дух — це вкладення в нас від Творця: дух — частинка Його тіла, яку він відокремлює від себе і вкладає у все творене ним.
В дусі все суще абсолютно тотожне і абсолютно єдине: і черв’як і Всевишній.
Нам дано пізнати дух через Любов до всього, мається на увазі не сексуальна любов, а така любов, як дорослі люблять дітей: милування, розчулення і захоплення.
такий Вогонь любові ніс людству Ісус Христос, це вічне Світло Святої Небесної Любові.
Дух — вічний, незмінний і постійний у всіх світах, космосах і часи.
Дух — це життя, і він творить життя скрізь.
Душа повинна бути слухняна духу, тому що вона норовлива, мінлива, текуча і легко піддається впливу, в тому числі і негативного.
Душа знайома звичайній людині лише по почуттів, які він приписує по невіданню собі, а насправді всі почуття належать душі.
Можна навчитися бачити душу і дух і спілкуватися з ними зрячим чином.
Духовність і душевність — різні поняття. Можна сказати — зовсім різні.
Душевна людина, це людина, кажучи спрощено — моральна людина, з хорошим характером: доброзичливий, шляхетний, співчутливий, добрий і так далі.
Духовна людина той, хто живе, керований духом. Всі його головні думи і турботи про духовне вдосконалення. Духовність — піклування про щось, що не вкладається в рамки матеріальної повсякденному житті. Це може бути приготування до майбутнього життя у Вічності, чому присвячують усе життя. Або, розвиток екстрасенсорних здібностей (хоча, я б назвав це — анти-духовністю). Духовність, найчастіше пов’язана з релігійністю. Але, для того, щоб приблизно зрозуміти різницю між духовністю і душевністю, наведу таку аналогію:
Патріотизм, наприклад, з великою натяжкою, можна порівняти з духовністю.
Якщо ж Вас цікавило питання про різниці душі і духа, то це — зовсім інша розмова.
Ну ці слова майже поруч вони як сходинки одна вище, інша нижче душевний це добрий все у нього тільки добре і гарне!Він все навколо любить він вправляється в чеснотах бореться зі стастями але не отримав свободу і він діє на дотик поки не ясно бачачи ні себе, ні ближнього!!Духовний це той кого осінив Дух святий!!Часто кажуть він мій духівник!!Тобто це вже не просто добра людина а він мудрий і він не залежить ні від чого в світі він вже зрозумів найглибший сенс буття і він від усього не залежний!!Найчастіше духовними людьми можна назвати старців!Його думки і слова це вищі думки тобто Дух святий говорить через нього)
Привіт, точної відповіді звичайно не знаю, але висловлю свою думку. Дущевность, це вміння відгукнутися на прохання людини, поспівчувати. А ось духовність — це моральні цінності людини, безгрішність.
Духовність від слова «дух»,а душевність від слова «душа».З душевним людиною можна поговорити,він поспівчуває (на словах),а сам він може бути слабким і нещирим,без принципів і без віри.