Фразеологізм і слово, які спільні ознаки?

Фразеологізм і слово, які спільні ознаки? Наведіть приклади.

Сентябрь 29, 2015 | Розділ: освіта
Відповідей: 3
  1. Rogneda:

    Словом називають предмети і явища, їх ознаки, дії та стану. Фразеологізм теж складається зі слів. Слова вільно змінюються, приймають ту форму, яка потрібна в даному висловлюванні. А у фразеологізмі слова мають застиглу форму, тобто втратили здатність змінюватися. Слово самостійно виступає в ролі члена речення. Одне і те ж слово може бути підметом, присудком, додатком, означенням, обставиною в реченні.

    Жити — служити Батьківщині. (підмет)

    Мені хочеться жити в селі на свіжому повітрі.(присудок)

    Її звичка жити не по кишені дратувала мене. (визначення).

    Я запросив її жити з нами все літо в селі. (додаток).

    Ми приїхали жити в село, я думаю, назавжди. (обставина).

    А фразеологізм, як цілісна синтаксична одиниця, є одним членом речення, тобто слова, його складові, не можуть бути самостійними членами речення.

    Альоша знав математику як свої п’ять пальців. Знав як свої п’ять пальців —присудок.

    люди похилого віку жили душа в душу, так що всі раділи за них.

    Старики що робили? жили душа в душу — присудок.

    Слова і фразеологізми можуть мати синоніми і антоніми.

    Веселий — сумний, голосно — тихо; сумний, сумний, нерадісний, невеселий,тужливий.

    Кіт наплакав (мало)— хоч шаром покоти (мало)

    Стріляний горобець (досвідчений чоловік)— тертий калач (те ж саме)

    Черепашачим кроком (повільно)— во весь дух (швидко)

    Кури не клюють (багато)— як кіт наплакав (мало)

    Слово може мати пряме і переносне значення. Наприклад, стіл — предмет меблів і адресний стіл.

    Фразеологізм, як правило, володіє переносним значенням. Темною конячкою ми назвемо в переносному сенсі невідомої нам людини, а не вороного коня.

    Ответить
  2. Rogneda:

    Словом називають предмети і явища, їх ознаки, дії та стану. Фразеологізм теж складається зі слів. Слова вільно змінюються, приймають ту форму, яка потрібна в даному висловлюванні. А у фразеологізмі слова мають застиглу форму, тобто втратили здатність змінюватися. Слово самостійно виступає в ролі члена речення. Одне і те ж слово може бути підметом, присудком, додатком, означенням, обставиною в реченні.

    Жити — служити Батьківщині. (підмет)

    Мені хочеться жити в селі на свіжому повітрі.(присудок)

    Її звичка жити не по кишені дратувала мене. (визначення).

    Я запросив її жити з нами все літо в селі. (додаток).

    Ми приїхали жити в село, я думаю, назавжди. (обставина).

    А фразеологізм, як цілісна синтаксична одиниця, є одним членом речення, тобто слова, його складові, не можуть бути самостійними членами речення.

    Альоша знав математику як свої п’ять пальців. Знав як свої п’ять пальців —присудок.

    люди похилого віку жили душа в душу, так що всі раділи за них.

    Старики що робили? жили душа в душу — присудок.

    Слова і фразеологізми можуть мати синоніми і антоніми.

    Веселий — сумний, голосно — тихо; сумний, сумний, нерадісний, невеселий,тужливий.

    Кіт наплакав (мало)— хоч шаром покоти (мало)

    Стріляний горобець (досвідчений чоловік)— тертий калач (те ж саме)

    Черепашачим кроком (повільно)— во весь дух (швидко)

    Кури не клюють (багато)— як кіт наплакав (мало)

    Слово може мати пряме і переносне значення. Наприклад, стіл — предмет меблів і адресний стіл.

    Фразеологізм, як правило, володіє переносним значенням. Темною конячкою ми назвемо в переносному сенсі невідомої нам людини, а не вороного коня.

    Ответить
  3. Rogneda:

    Словом називають предмети і явища, їх ознаки, дії та стану. Фразеологізм теж складається зі слів. Слова вільно змінюються, приймають ту форму, яка потрібна в даному висловлюванні. А у фразеологізмі слова мають застиглу форму, тобто втратили здатність змінюватися. Слово самостійно виступає в ролі члена речення. Одне і те ж слово може бути підметом, присудком, додатком, означенням, обставиною в реченні.

    Жити — служити Батьківщині. (підмет)

    Мені хочеться жити в селі на свіжому повітрі.(присудок)

    Її звичка жити не по кишені дратувала мене. (визначення).

    Я запросив її жити з нами все літо в селі. (додаток).

    Ми приїхали жити в село, я думаю, назавжди. (обставина).

    А фразеологізм, як цілісна синтаксична одиниця, є одним членом речення, тобто слова, його складові, не можуть бути самостійними членами речення.

    Альоша знав математику як свої п’ять пальців. Знав як свої п’ять пальців —присудок.

    люди похилого віку жили душа в душу, так що всі раділи за них.

    Старики що робили? жили душа в душу — присудок.

    Слова і фразеологізми можуть мати синоніми і антоніми.

    Веселий — сумний, голосно — тихо; сумний, сумний, нерадісний, невеселий,тужливий.

    Кіт наплакав (мало)— хоч шаром покоти (мало)

    Стріляний горобець (досвідчений чоловік)— тертий калач (те ж саме)

    Черепашачим кроком (повільно)— во весь дух (швидко)

    Кури не клюють (багато)— як кіт наплакав (мало)

    Слово може мати пряме і переносне значення. Наприклад, стіл — предмет меблів і адресний стіл.

    Фразеологізм, як правило, володіє переносним значенням. Темною конячкою ми назвемо в переносному сенсі невідомої нам людини, а не вороного коня.

    Ответить

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *