Скажімо так, відкритого хамства я давно не бачила, щоб прям відвертого. Але часто стикаюся з зневажливим, зарозумілим ставлення, розмов «через губу», злим тоном, яким то смиканням у чиновників, державних службовців. Це ще дек, ніж якщо б тебе вилаяли. Доводиться відвідувати відділ Соц. допомоги, Департаменти дошкільної освіти, Пенсійні фонди, судових приставів і т. д., від усіх всякі довідки на допомогу, субсидії отримую. Так от там вічно таке ставлення, як до жебракам, чи що…Вони там так зайняті турботою про людей, спілкуватися з ними особисто їм вкрай не коли, не хочеться і дуже важко. І навіть приходячи в години прийому, ти приходиш в самий невідповідний момент.
Думаю, сама «хамська» професія — це та, яка пов’язана з торгівлею. Продавці і касири найчастіше бувають, м’яко скажемо, не дуже ввічливі. Даний момент обумовлений вербальним контактом з великою кількістю людей — абсолютно різних, зі своїм баченням світу і ситуації. Я не захищаю хамів, але психологічний аспект тут в наявності.
Раніше, погоджуся з попередніми відповідають, дійсно найбільшими хамами були працівники торгівлі — це в ті часи, коли більшість магазинів було в державній власності. В останні роки тенденція змінилася: левова частка пунктів торгівлі в приватному володінні, і конкуренція велика, тому і ставлення до покупця стало іншим — більш доброзичливим.
Найбільші хами зараз, за моїми особистими спостереженнями, — це працівники різних комунальних та соціальних служб — Жеків, Водоканалу, Енергозбуту, Соцзабезу… Як не прийду туди, бо там вічно базар-вокзал з криками.
Звання «сама хамська професія» дійсно гідна Торгівля — підтримую виступаючих. Пов’язано це в першу чергу з тим, що покупці бувають дуже різноманітними, кожен «зі своїми тарганами», в тому числі і я. А для того, щоб нас (покупців) обслуговувати — необхідно володіти найпотужнішої психологічною підготовкою, ніж на сьогоднішній день можуть похвалитися лише поодинокі представники в сфері Торгівлі.
От чесно, то відразу як прочитала питання прийшли на розум саме продавці, а потім повспоминала деяких і зрозуміла, що продавці зараз дуже навіть культурні. Конкуренція. Та й молоде покоління грубіянити не вміє. Але тим не менш дуже неприємних працівників то там то сям, можна зустріти, не скажу, що часто, але дуже навіть можна. Причому ті, обслуговуванням яких незадоволена саме я, коли довелося звернутися, займають різні посади в різних структурах. Тому все таки все залежить від людини, а не від професії, виходить хамських професій просто немає.
Я думаю справа не в професії, а в людині. Від людини залежить, як він себе буде вести. Якби справа була в професії то тоді самої хамській професией бути депутатом державної думи подивіться на жириновського.
Скажімо так, відкритого хамства я давно не бачила, щоб прям відвертого. Але часто стикаюся з зневажливим, зарозумілим ставлення, розмов «через губу», злим тоном, яким то смиканням у чиновників, державних службовців. Це ще дек, ніж якщо б тебе вилаяли. Доводиться відвідувати відділ Соц. допомоги, Департаменти дошкільної освіти, Пенсійні фонди, судових приставів і т. д., від усіх всякі довідки на допомогу, субсидії отримую. Так от там вічно таке ставлення, як до жебракам, чи що…Вони там так зайняті турботою про людей, спілкуватися з ними особисто їм вкрай не коли, не хочеться і дуже важко. І навіть приходячи в години прийому, ти приходиш в самий невідповідний момент.
Думаю, сама «хамська» професія — це та, яка пов’язана з торгівлею. Продавці і касири найчастіше бувають, м’яко скажемо, не дуже ввічливі. Даний момент обумовлений вербальним контактом з великою кількістю людей — абсолютно різних, зі своїм баченням світу і ситуації. Я не захищаю хамів, але психологічний аспект тут в наявності.
Раніше, погоджуся з попередніми відповідають, дійсно найбільшими хамами були працівники торгівлі — це в ті часи, коли більшість магазинів було в державній власності. В останні роки тенденція змінилася: левова частка пунктів торгівлі в приватному володінні, і конкуренція велика, тому і ставлення до покупця стало іншим — більш доброзичливим.
Найбільші хами зараз, за моїми особистими спостереженнями, — це працівники різних комунальних та соціальних служб — Жеків, Водоканалу, Енергозбуту, Соцзабезу… Як не прийду туди, бо там вічно базар-вокзал з криками.
Звання «сама хамська професія» дійсно гідна Торгівля — підтримую виступаючих. Пов’язано це в першу чергу з тим, що покупці бувають дуже різноманітними, кожен «зі своїми тарганами», в тому числі і я. А для того, щоб нас (покупців) обслуговувати — необхідно володіти найпотужнішої психологічною підготовкою, ніж на сьогоднішній день можуть похвалитися лише поодинокі представники в сфері Торгівлі.
От чесно, то відразу як прочитала питання прийшли на розум саме продавці, а потім повспоминала деяких і зрозуміла, що продавці зараз дуже навіть культурні. Конкуренція. Та й молоде покоління грубіянити не вміє. Але тим не менш дуже неприємних працівників то там то сям, можна зустріти, не скажу, що часто, але дуже навіть можна. Причому ті, обслуговуванням яких незадоволена саме я, коли довелося звернутися, займають різні посади в різних структурах. Тому все таки все залежить від людини, а не від професії, виходить хамських професій просто немає.
Я думаю справа не в професії, а в людині. Від людини залежить, як він себе буде вести. Якби справа була в професії то тоді самої хамській професией бути депутатом державної думи подивіться на жириновського.
Скажімо так, відкритого хамства я давно не бачила, щоб прям відвертого. Але часто стикаюся з зневажливим, зарозумілим ставлення, розмов «через губу», злим тоном, яким то смиканням у чиновників, державних службовців. Це ще дек, ніж якщо б тебе вилаяли. Доводиться відвідувати відділ Соц. допомоги, Департаменти дошкільної освіти, Пенсійні фонди, судових приставів і т. д., від усіх всякі довідки на допомогу, субсидії отримую. Так от там вічно таке ставлення, як до жебракам, чи що…Вони там так зайняті турботою про людей, спілкуватися з ними особисто їм вкрай не коли, не хочеться і дуже важко. І навіть приходячи в години прийому, ти приходиш в самий невідповідний момент.
Думаю, сама «хамська» професія — це та, яка пов’язана з торгівлею. Продавці і касири найчастіше бувають, м’яко скажемо, не дуже ввічливі. Даний момент обумовлений вербальним контактом з великою кількістю людей — абсолютно різних, зі своїм баченням світу і ситуації. Я не захищаю хамів, але психологічний аспект тут в наявності.
Раніше, погоджуся з попередніми відповідають, дійсно найбільшими хамами були працівники торгівлі — це в ті часи, коли більшість магазинів було в державній власності. В останні роки тенденція змінилася: левова частка пунктів торгівлі в приватному володінні, і конкуренція велика, тому і ставлення до покупця стало іншим — більш доброзичливим.
Найбільші хами зараз, за моїми особистими спостереженнями, — це працівники різних комунальних та соціальних служб — Жеків, Водоканалу, Енергозбуту, Соцзабезу… Як не прийду туди, бо там вічно базар-вокзал з криками.
Звання «сама хамська професія» дійсно гідна Торгівля — підтримую виступаючих. Пов’язано це в першу чергу з тим, що покупці бувають дуже різноманітними, кожен «зі своїми тарганами», в тому числі і я. А для того, щоб нас (покупців) обслуговувати — необхідно володіти найпотужнішої психологічною підготовкою, ніж на сьогоднішній день можуть похвалитися лише поодинокі представники в сфері Торгівлі.
От чесно, то відразу як прочитала питання прийшли на розум саме продавці, а потім повспоминала деяких і зрозуміла, що продавці зараз дуже навіть культурні. Конкуренція. Та й молоде покоління грубіянити не вміє. Але тим не менш дуже неприємних працівників то там то сям, можна зустріти, не скажу, що часто, але дуже навіть можна. Причому ті, обслуговуванням яких незадоволена саме я, коли довелося звернутися, займають різні посади в різних структурах. Тому все таки все залежить від людини, а не від професії, виходить хамських професій просто немає.
Я думаю справа не в професії, а в людині. Від людини залежить, як він себе буде вести. Якби справа була в професії то тоді самої хамській професией бути депутатом державної думи подивіться на жириновського.
Скажімо так, відкритого хамства я давно не бачила, щоб прям відвертого. Але часто стикаюся з зневажливим, зарозумілим ставлення, розмов «через губу», злим тоном, яким то смиканням у чиновників, державних службовців. Це ще дек, ніж якщо б тебе вилаяли. Доводиться відвідувати відділ Соц. допомоги, Департаменти дошкільної освіти, Пенсійні фонди, судових приставів і т. д., від усіх всякі довідки на допомогу, субсидії отримую. Так от там вічно таке ставлення, як до жебракам, чи що…Вони там так зайняті турботою про людей, спілкуватися з ними особисто їм вкрай не коли, не хочеться і дуже важко. І навіть приходячи в години прийому, ти приходиш в самий невідповідний момент.
Думаю, сама «хамська» професія — це та, яка пов’язана з торгівлею. Продавці і касири найчастіше бувають, м’яко скажемо, не дуже ввічливі. Даний момент обумовлений вербальним контактом з великою кількістю людей — абсолютно різних, зі своїм баченням світу і ситуації. Я не захищаю хамів, але психологічний аспект тут в наявності.
Раніше, погоджуся з попередніми відповідають, дійсно найбільшими хамами були працівники торгівлі — це в ті часи, коли більшість магазинів було в державній власності. В останні роки тенденція змінилася: левова частка пунктів торгівлі в приватному володінні, і конкуренція велика, тому і ставлення до покупця стало іншим — більш доброзичливим.
Найбільші хами зараз, за моїми особистими спостереженнями, — це працівники різних комунальних та соціальних служб — Жеків, Водоканалу, Енергозбуту, Соцзабезу… Як не прийду туди, бо там вічно базар-вокзал з криками.
Звання «сама хамська професія» дійсно гідна Торгівля — підтримую виступаючих. Пов’язано це в першу чергу з тим, що покупці бувають дуже різноманітними, кожен «зі своїми тарганами», в тому числі і я. А для того, щоб нас (покупців) обслуговувати — необхідно володіти найпотужнішої психологічною підготовкою, ніж на сьогоднішній день можуть похвалитися лише поодинокі представники в сфері Торгівлі.
От чесно, то відразу як прочитала питання прийшли на розум саме продавці, а потім повспоминала деяких і зрозуміла, що продавці зараз дуже навіть культурні. Конкуренція. Та й молоде покоління грубіянити не вміє. Але тим не менш дуже неприємних працівників то там то сям, можна зустріти, не скажу, що часто, але дуже навіть можна. Причому ті, обслуговуванням яких незадоволена саме я, коли довелося звернутися, займають різні посади в різних структурах. Тому все таки все залежить від людини, а не від професії, виходить хамських професій просто немає.
Я думаю справа не в професії, а в людині. Від людини залежить, як він себе буде вести. Якби справа була в професії то тоді самої хамській професией бути депутатом державної думи подивіться на жириновського.
Торгівля і держслужбовці. Самі «передові» по хамству. Часи не змінюються.
В гіпермаркетах некомпетентний персонал з «сільським» душком, гірше ніж на ринку, там хоча б періодично примовками «пестять».
Адміністратори торгових залів — це просто фурії з казок, на обличчі все написано.
Прикро за літніх людей, на яких вони рявкают.
Кондуктора у громадському транспорті і ті, менше грубіянять.
Бюрократи — це окрема пісня. Одвічна друк відрази й пихи на обличчі в купе з некоректним і неадекватною поведінкою.
Скажімо так, відкритого хамства я давно не бачила, щоб прям відвертого. Але часто стикаюся з зневажливим, зарозумілим ставлення, розмов «через губу», злим тоном, яким то смиканням у чиновників, державних службовців. Це ще дек, ніж якщо б тебе вилаяли. Доводиться відвідувати відділ Соц. допомоги, Департаменти дошкільної освіти, Пенсійні фонди, судових приставів і т. д., від усіх всякі довідки на допомогу, субсидії отримую. Так от там вічно таке ставлення, як до жебракам, чи що…Вони там так зайняті турботою про людей, спілкуватися з ними особисто їм вкрай не коли, не хочеться і дуже важко. І навіть приходячи в години прийому, ти приходиш в самий невідповідний момент.
Думаю, сама «хамська» професія — це та, яка пов’язана з торгівлею. Продавці і касири найчастіше бувають, м’яко скажемо, не дуже ввічливі. Даний момент обумовлений вербальним контактом з великою кількістю людей — абсолютно різних, зі своїм баченням світу і ситуації. Я не захищаю хамів, але психологічний аспект тут в наявності.
Раніше, погоджуся з попередніми відповідають, дійсно найбільшими хамами були працівники торгівлі — це в ті часи, коли більшість магазинів було в державній власності. В останні роки тенденція змінилася: левова частка пунктів торгівлі в приватному володінні, і конкуренція велика, тому і ставлення до покупця стало іншим — більш доброзичливим.
Найбільші хами зараз, за моїми особистими спостереженнями, — це працівники різних комунальних та соціальних служб — Жеків, Водоканалу, Енергозбуту, Соцзабезу… Як не прийду туди, бо там вічно базар-вокзал з криками.
Звання «сама хамська професія» дійсно гідна Торгівля — підтримую виступаючих. Пов’язано це в першу чергу з тим, що покупці бувають дуже різноманітними, кожен «зі своїми тарганами», в тому числі і я. А для того, щоб нас (покупців) обслуговувати — необхідно володіти найпотужнішої психологічною підготовкою, ніж на сьогоднішній день можуть похвалитися лише поодинокі представники в сфері Торгівлі.
От чесно, то відразу як прочитала питання прийшли на розум саме продавці, а потім повспоминала деяких і зрозуміла, що продавці зараз дуже навіть культурні. Конкуренція. Та й молоде покоління грубіянити не вміє. Але тим не менш дуже неприємних працівників то там то сям, можна зустріти, не скажу, що часто, але дуже навіть можна. Причому ті, обслуговуванням яких незадоволена саме я, коли довелося звернутися, займають різні посади в різних структурах. Тому все таки все залежить від людини, а не від професії, виходить хамських професій просто немає.
Я думаю справа не в професії, а в людині. Від людини залежить, як він себе буде вести. Якби справа була в професії то тоді самої хамській професией бути депутатом державної думи подивіться на жириновського.
Торгівля і держслужбовці. Самі «передові» по хамству. Часи не змінюються.
В гіпермаркетах некомпетентний персонал з «сільським» душком, гірше ніж на ринку, там хоча б періодично примовками «пестять».
Адміністратори торгових залів — це просто фурії з казок, на обличчі все написано.
Прикро за літніх людей, на яких вони рявкают.
Кондуктора у громадському транспорті і ті, менше грубіянять.
Бюрократи — це окрема пісня. Одвічна друк відрази й пихи на обличчі в купе з некоректним і неадекватною поведінкою.
Скажімо так, відкритого хамства я давно не бачила, щоб прям відвертого. Але часто стикаюся з зневажливим, зарозумілим ставлення, розмов «через губу», злим тоном, яким то смиканням у чиновників, державних службовців. Це ще дек, ніж якщо б тебе вилаяли. Доводиться відвідувати відділ Соц. допомоги, Департаменти дошкільної освіти, Пенсійні фонди, судових приставів і т. д., від усіх всякі довідки на допомогу, субсидії отримую. Так от там вічно таке ставлення, як до жебракам, чи що…Вони там так зайняті турботою про людей, спілкуватися з ними особисто їм вкрай не коли, не хочеться і дуже важко. І навіть приходячи в години прийому, ти приходиш в самий невідповідний момент.
Думаю, сама «хамська» професія — це та, яка пов’язана з торгівлею. Продавці і касири найчастіше бувають, м’яко скажемо, не дуже ввічливі. Даний момент обумовлений вербальним контактом з великою кількістю людей — абсолютно різних, зі своїм баченням світу і ситуації. Я не захищаю хамів, але психологічний аспект тут в наявності.
Раніше, погоджуся з попередніми відповідають, дійсно найбільшими хамами були працівники торгівлі — це в ті часи, коли більшість магазинів було в державній власності. В останні роки тенденція змінилася: левова частка пунктів торгівлі в приватному володінні, і конкуренція велика, тому і ставлення до покупця стало іншим — більш доброзичливим.
Найбільші хами зараз, за моїми особистими спостереженнями, — це працівники різних комунальних та соціальних служб — Жеків, Водоканалу, Енергозбуту, Соцзабезу… Як не прийду туди, бо там вічно базар-вокзал з криками.
Звання «сама хамська професія» дійсно гідна Торгівля — підтримую виступаючих. Пов’язано це в першу чергу з тим, що покупці бувають дуже різноманітними, кожен «зі своїми тарганами», в тому числі і я. А для того, щоб нас (покупців) обслуговувати — необхідно володіти найпотужнішої психологічною підготовкою, ніж на сьогоднішній день можуть похвалитися лише поодинокі представники в сфері Торгівлі.
От чесно, то відразу як прочитала питання прийшли на розум саме продавці, а потім повспоминала деяких і зрозуміла, що продавці зараз дуже навіть культурні. Конкуренція. Та й молоде покоління грубіянити не вміє. Але тим не менш дуже неприємних працівників то там то сям, можна зустріти, не скажу, що часто, але дуже навіть можна. Причому ті, обслуговуванням яких незадоволена саме я, коли довелося звернутися, займають різні посади в різних структурах. Тому все таки все залежить від людини, а не від професії, виходить хамських професій просто немає.
Я думаю справа не в професії, а в людині. Від людини залежить, як він себе буде вести. Якби справа була в професії то тоді самої хамській професией бути депутатом державної думи подивіться на жириновського.
Торгівля і держслужбовці. Самі «передові» по хамству. Часи не змінюються.
В гіпермаркетах некомпетентний персонал з «сільським» душком, гірше ніж на ринку, там хоча б періодично примовками «пестять».
Адміністратори торгових залів — це просто фурії з казок, на обличчі все написано.
Прикро за літніх людей, на яких вони рявкают.
Кондуктора у громадському транспорті і ті, менше грубіянять.
Бюрократи — це окрема пісня. Одвічна друк відрази й пихи на обличчі в купе з некоректним і неадекватною поведінкою.