Хто такий Петлюра, чим він знаменитий?

Сентябрь 29, 2015 | Розділ: суспільство і політика
Відповідей: 9
  1. Hoffmann [33.8 K]:

    Симон Петлюра — за основною професією журналіст, український націоналіст, один із провідних політиків Директорії в роки Громадянської Війни на Україні. Народився 10 травня 1879 року в Полтаві, загинув від кулі сіоніста в еміграції, в Парижі 25 травня 1926 року.

    Цікаво, але дореволюційна біографія Симона Васильовича дуже нагадує біографію Сталіна — він теж недовчений семінарист, який пішов зі студентської лави в революційний рух. Активіст РУП — «Революційної Української Партії» у 1900-1905гг. Заарештовувався, відбуваючи покарання був амністований під час першої «російської» революції 1905 року. Після повернення із заслання він вступає в УСДРП — «Українську соціал-демократичну робітничу партію». РУП до того часу припинила існування.

    Одружився, переїхав до Москви, де редагував журнал «Українське життя». Радикальні націоналісти до кінця життя не могли пробачити Петлюрі цього періоду — звинувачуючи в «московофильстве» і в закликах «боротися за Росію до кінця, як за єдиний російсько-український дім».

    В роки Першої світової війни вступив у «Земгор» — союз земств і міст, громадську організацію, яка займалася допомогою фронту.

    Після розвалу держави в результаті Лютневої революції він повертається на Україну та приймає активну участь у створенні УНР — «Української народної республіки».

    Після проголошення УНР став генеральним секретарем військових справ нової держави, але був відправлений у відставку з формулюванням «за розвал роботи».

    Після створення «Української республіки» гетьмана Скоропадського був в опозиції до гетьмана. Брав участь у повстанні проти гетьмана, 14 грудня 1918 року ополченці Петлюри захопили Київ і відновили УНР, її очолив Володимир Винниченко (ці події художньо описані Булгаковим у романі «Біла гвардія» і п’єсою «Дні Турбіних»).

    З 10 лютого 1919 року, після відставки Винниченко, Петлюра стає главою держави. Але протистояти більшовицькій армії армія УНР не змогла — Петлюра був змушений бігти в Польщу, де уклав договір з Пілсудським про допомогу у війні проти більшовизму. Але спільна польсько-петлюрівська інтервенція на територію України теж зазнала поразки.

    Після громадянської війни жив у Польщі, Угорщині, Австрії, Швейцарії і, нарешті, осів у Франції. Де і був убитий сіоністом Самуїлом Ісааковичем Шварцбадом, в якості помсти за антисемітські погроми петлюрівських військ в роки Громадянської війни.

    Фото Симона Васильовича Петлюри:

    Симон Васильович Петлюра

    Ответить
  2. Джэсс [16.6 K]:

    Симон Петлюра народився 10 травня 1879 року в Полтаві. Він походив з сім’ї козака. Як молодий хлопчик, він вступив у семінарію Полтави. У 1900 році він приєднався до української революційної партії. Він працював учителем і журналістом. Під час війни він служив у російській армії. А після революції з 13 лютого 1919 р. став головою і головним отаманом українських військ, що воювали з Червоною Армією.

    Ответить
  3. Iaira [19.9 K]:

    текст при наведенні

    Ответить
  4. Hoffmann [33.8 K]:

    Симон Петлюра — за основною професією журналіст, український націоналіст, один із провідних політиків Директорії в роки Громадянської Війни на Україні. Народився 10 травня 1879 року в Полтаві, загинув від кулі сіоніста в еміграції, в Парижі 25 травня 1926 року.

    Цікаво, але дореволюційна біографія Симона Васильовича дуже нагадує біографію Сталіна — він теж недовчений семінарист, який пішов зі студентської лави в революційний рух. Активіст РУП — «Революційної Української Партії» у 1900-1905гг. Заарештовувався, відбуваючи покарання був амністований під час першої «російської» революції 1905 року. Після повернення із заслання він вступає в УСДРП — «Українську соціал-демократичну робітничу партію». РУП до того часу припинила існування.

    Одружився, переїхав до Москви, де редагував журнал «Українське життя». Радикальні націоналісти до кінця життя не могли пробачити Петлюрі цього періоду — звинувачуючи в «московофильстве» і в закликах «боротися за Росію до кінця, як за єдиний російсько-український дім».

    В роки Першої світової війни вступив у «Земгор» — союз земств і міст, громадську організацію, яка займалася допомогою фронту.

    Після розвалу держави в результаті Лютневої революції він повертається на Україну та приймає активну участь у створенні УНР — «Української народної республіки».

    Після проголошення УНР став генеральним секретарем військових справ нової держави, але був відправлений у відставку з формулюванням «за розвал роботи».

    Після створення «Української республіки» гетьмана Скоропадського був в опозиції до гетьмана. Брав участь у повстанні проти гетьмана, 14 грудня 1918 року ополченці Петлюри захопили Київ і відновили УНР, її очолив Володимир Винниченко (ці події художньо описані Булгаковим у романі «Біла гвардія» і п’єсою «Дні Турбіних»).

    З 10 лютого 1919 року, після відставки Винниченко, Петлюра стає главою держави. Але протистояти більшовицькій армії армія УНР не змогла — Петлюра був змушений бігти в Польщу, де уклав договір з Пілсудським про допомогу у війні проти більшовизму. Але спільна польсько-петлюрівська інтервенція на територію України теж зазнала поразки.

    Після громадянської війни жив у Польщі, Угорщині, Австрії, Швейцарії і, нарешті, осів у Франції. Де і був убитий сіоністом Самуїлом Ісааковичем Шварцбадом, в якості помсти за антисемітські погроми петлюрівських військ в роки Громадянської війни.

    Фото Симона Васильовича Петлюри:

    Симон Васильович Петлюра

    Ответить
  5. Джэсс [16.6 K]:

    Симон Петлюра народився 10 травня 1879 року в Полтаві. Він походив з сім’ї козака. Як молодий хлопчик, він вступив у семінарію Полтави. У 1900 році він приєднався до української революційної партії. Він працював учителем і журналістом. Під час війни він служив у російській армії. А після революції з 13 лютого 1919 р. став головою і головним отаманом українських військ, що воювали з Червоною Армією.

    Ответить
  6. Iaira [19.9 K]:

    текст при наведенні

    Ответить
  7. Hoffmann [33.8 K]:

    Симон Петлюра — за основною професією журналіст, український націоналіст, один із провідних політиків Директорії в роки Громадянської Війни на Україні. Народився 10 травня 1879 року в Полтаві, загинув від кулі сіоніста в еміграції, в Парижі 25 травня 1926 року.

    Цікаво, але дореволюційна біографія Симона Васильовича дуже нагадує біографію Сталіна — він теж недовчений семінарист, який пішов зі студентської лави в революційний рух. Активіст РУП — «Революційної Української Партії» у 1900-1905гг. Заарештовувався, відбуваючи покарання був амністований під час першої «російської» революції 1905 року. Після повернення із заслання він вступає в УСДРП — «Українську соціал-демократичну робітничу партію». РУП до того часу припинила існування.

    Одружився, переїхав до Москви, де редагував журнал «Українське життя». Радикальні націоналісти до кінця життя не могли пробачити Петлюрі цього періоду — звинувачуючи в «московофильстве» і в закликах «боротися за Росію до кінця, як за єдиний російсько-український дім».

    В роки Першої світової війни вступив у «Земгор» — союз земств і міст, громадську організацію, яка займалася допомогою фронту.

    Після розвалу держави в результаті Лютневої революції він повертається на Україну та приймає активну участь у створенні УНР — «Української народної республіки».

    Після проголошення УНР став генеральним секретарем військових справ нової держави, але був відправлений у відставку з формулюванням «за розвал роботи».

    Після створення «Української республіки» гетьмана Скоропадського був в опозиції до гетьмана. Брав участь у повстанні проти гетьмана, 14 грудня 1918 року ополченці Петлюри захопили Київ і відновили УНР, її очолив Володимир Винниченко (ці події художньо описані Булгаковим у романі «Біла гвардія» і п’єсою «Дні Турбіних»).

    З 10 лютого 1919 року, після відставки Винниченко, Петлюра стає главою держави. Але протистояти більшовицькій армії армія УНР не змогла — Петлюра був змушений бігти в Польщу, де уклав договір з Пілсудським про допомогу у війні проти більшовизму. Але спільна польсько-петлюрівська інтервенція на територію України теж зазнала поразки.

    Після громадянської війни жив у Польщі, Угорщині, Австрії, Швейцарії і, нарешті, осів у Франції. Де і був убитий сіоністом Самуїлом Ісааковичем Шварцбадом, в якості помсти за антисемітські погроми петлюрівських військ в роки Громадянської війни.

    Фото Симона Васильовича Петлюри:

    Симон Васильович Петлюра

    Ответить
  8. Джэсс [16.6 K]:

    Симон Петлюра народився 10 травня 1879 року в Полтаві. Він походив з сім’ї козака. Як молодий хлопчик, він вступив у семінарію Полтави. У 1900 році він приєднався до української революційної партії. Він працював учителем і журналістом. Під час війни він служив у російській армії. А після революції з 13 лютого 1919 р. став головою і головним отаманом українських військ, що воювали з Червоною Армією.

    Ответить
  9. Iaira [19.9 K]:

    текст при наведенні

    Ответить

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *