У мене був такий період на тлі важкого «невиліковного» захворювання. Плюс приєдналося втрата роботи, не було засобів до існування, життям це назвати було складно. Чоловік не витримав і пішов, хвора дружина нікому не потрібна. Друзі і родичі теж отвренулись, чужа біда заразлива. У такій ситуації просто білий світ не милий, виходу не бачиш і нічого зробити не можеш. Ось тоді жити не хочеться.
Мені здається, суїцидальні думки можуть відвідувати нормальної людини тільки тоді, коли в силу трагічних обставин він залишається в цьому світі абсолютно один — ні родичів, ні друзів, ні дітей… НІКОГО…
Тема надто складна… Таких причин може бути безліч, бо психіка у всіх своя.
Основні можна перерахувати:
Важке захворювання, що супроводжується страшними болями і мінімальні шанси на покращення. Суїцид — як порятунок…Думаю, пояснювати не варто.
Серйозний удар (втрата близької людини) або низка глобальних проблем. Якщо з вини чи необережності страждають і інші люди. «Самоїдство» і докори сумління на тлі нових і нових невдач, депресія.
Саме дивне, мабуть, явище — втрата інтересу до життя. Справа не в тому, що ЩОСЬ перестає хвилювати, а в тому, що людині нічого не приносить НОВИХ емоцій. «Я знаю, як я радію, знаю, як засмучуюся, злюся і тд», яка різниця, що саме може викликати ці ( вже сто разів отримані) почуття. Таке усвідомлення може виникати на тлі цілком здорового глузду і благополучного життя. І це дійсно страшно! Життя на автоматі, усвідомлюєш, що буде далі, і навіть при хорошому розкладі — це непотрібно, нецікаво, не хочеться відчувати… і часто живеш тільки заради когось. Батьків, дітей і тд.
Про підліткові суїциди, думаю, говорити не варто. Все це явища індивідуальні. Батькам треба бути ближче до дітей. А при виникненні подібних думок, варто обговорити з тим, кому довіряєш. В цьому немає нічого ганебного або смішного…Розібратися в мотивах, причини необхідно. Сама людина не завжди може впоратися.
Думаю, що людина може расхотеть жити, тобто у нього з’являються суїцидальні думки, при трагічної смерті близьких родичів — це діти, чоловік. Здається, що весь світ звалився і сенсу далі жити просто немає.
В ситуаціях безпорадності й безвиході становища, безпросвітності і безперспективності майбутнього, це може стосуватися як здоров’я, кохання, роботи
У мене був такий період на тлі важкого «невиліковного» захворювання. Плюс приєдналося втрата роботи, не було засобів до існування, життям це назвати було складно. Чоловік не витримав і пішов, хвора дружина нікому не потрібна. Друзі і родичі теж отвренулись, чужа біда заразлива. У такій ситуації просто білий світ не милий, виходу не бачиш і нічого зробити не можеш. Ось тоді жити не хочеться.
Мені здається, суїцидальні думки можуть відвідувати нормальної людини тільки тоді, коли в силу трагічних обставин він залишається в цьому світі абсолютно один — ні родичів, ні друзів, ні дітей… НІКОГО…
Тема надто складна… Таких причин може бути безліч, бо психіка у всіх своя.
Основні можна перерахувати:
Важке захворювання, що супроводжується страшними болями і мінімальні шанси на покращення. Суїцид — як порятунок…Думаю, пояснювати не варто.
Серйозний удар (втрата близької людини) або низка глобальних проблем. Якщо з вини чи необережності страждають і інші люди. «Самоїдство» і докори сумління на тлі нових і нових невдач, депресія.
Саме дивне, мабуть, явище — втрата інтересу до життя. Справа не в тому, що ЩОСЬ перестає хвилювати, а в тому, що людині нічого не приносить НОВИХ емоцій. «Я знаю, як я радію, знаю, як засмучуюся, злюся і тд», яка різниця, що саме може викликати ці ( вже сто разів отримані) почуття. Таке усвідомлення може виникати на тлі цілком здорового глузду і благополучного життя. І це дійсно страшно! Життя на автоматі, усвідомлюєш, що буде далі, і навіть при хорошому розкладі — це непотрібно, нецікаво, не хочеться відчувати… і часто живеш тільки заради когось. Батьків, дітей і тд.
Про підліткові суїциди, думаю, говорити не варто. Все це явища індивідуальні. Батькам треба бути ближче до дітей. А при виникненні подібних думок, варто обговорити з тим, кому довіряєш. В цьому немає нічого ганебного або смішного…Розібратися в мотивах, причини необхідно. Сама людина не завжди може впоратися.
Думаю, що людина може расхотеть жити, тобто у нього з’являються суїцидальні думки, при трагічної смерті близьких родичів — це діти, чоловік. Здається, що весь світ звалився і сенсу далі жити просто немає.