Сільськогосподарська діяльність дала акцент на поклоніння язичницьким божкам, які уособлювали собою поганських божків, таких як — Дажбог, до якого зверталися з проханнями про гарну погоду, про родючість, про дозрівання врожаю.

До Макоші (Мокша) зверталися, як до богині землі, матері всього живого.

З переходом до скотарства додався Велес (Волос), якому поклонялися раніше, як богу звірів і торгівлі, так само він був і богом мертвих, а тепер «зробили» і його покровителем худоби (стад).