Тертя – це процес взаємодії тіл між собою під час руху цих тіл відносно один одного. А сила тертя – це сила, яка виникає в місці зіткнення цих тел. Чому виникають сили тертя?

1. Шорсткість дотичних поверхонь.
2. Взаємне притягання молекул, що знаходяться на поверхні цих тел.

Головною характеристикою тертя є коефіцієнт тертя мю (грецька буква мю). Під час руху одного тіла по іншому сила тертя F дорівнює добутку мю на N, F=мю* N. Коефіцієнт тертя мю – основна характеристика тертя. Мю визначається матеріалами, з яких зроблені тіла. N – сила нормального тиску одного тіла на інше.

Але в шкільній фізиці не проходять так званого закону Амонтона — Кулона з урахуванням адгезії. Для більшості пар матеріалів коефіцієнт тертя мю не перевищує 1 (звичайні значення від 0,1 до 0,5). Якщо ж мю>1, то це означає, що з’являється ще і сила адгезії. Адгезія в перекладі з латинської мови adhaesio — прилипання. Це зчеплення поверхонь різнорідних тел. Вона виникає за взаємодії молекул або атомів цих тел. Це Вандер-Вальсовские і полярні сили, іноді навіть утворюються хімічні зв’язки на поверхні між двома тілами і проникнення атомів цих двох речовин з одного тіла в друге.

Це певною мірою нагадує процеси склеювання, зварювання, нанесення покриттів.

Якщо коефіцієнт тертя мю>1, то це означає, що між контактуючими матеріалами є сила адгезії. Спробуйте кинути пластилін в стінку, він відразу прилипне до стінки, тобто тут мю>1. А чому прилипне? Швидко виникають сили притягання між атомами (або молекулами) пластиліну і стінки. Можна і два однакових металевих бруска так добре і гладко відполірувати, а потім покласти один на інший, що у вас не вистачить сил, щоб не тільки рухати один шматок по іншому, але й відірвати їх один від одного.

Коефіцієнт тертя тільки менше одиниці.

К. тр. може бути більше одиниці тільки в тому випадку, якщо сила тертя більше сили тиску. А це не можливо. Що і слід було довести. Коефіцієнт тертя ЗАВЖДИ менше одиниці