Гіпотеза про иноязычном походження слова «лікар» ніяк не виправдана. Ця версія заснована на деякій співзвуччі, але не більше того.
іменник «лікар» — загальнослов’янська. А цей пласт лексики цілком і повністю відноситься до споконвічно російської.
Подібне слово є в болгарському, сербохорватського, словенською мовами.
Найближчими етимологічними предками цього іменника є дієслова «брехати» і «бурчати». Вони не мали ніякого негативного лексичного значення або експресії. «Лікар» — це той, хто щось нашіптував, бурчав, «брехав» — то є говорив під час своїх знахарських заклинань. Тому, слова «лікар» і «брехун» розійшлися лексично, але близькі етимологічно.
Слово «лікар» утворене від дієслова вьрати. Це зараз дієслово «брехати» має негативну конотацію, а раніше він означав просто «говорити», «заклинати».
Таким чином, слово лікар означало в ті часи знахар, заклинатель, той, хто лікує за допомогою заклинань.
І до цих пір в деяких слов’янських мовах це слово має таке значення. Наприклад, у болгарській мові лікар — це лікар, заклинатель, ворожбит. А медичний працівник називається в Болгарії ліків.
У словенській мові слово vrac означає знахар, цілитель, а той, хто лікує людей у лікарнях називається zdravnik.
Так що, ніяких монголів тут і близько немає.
Слово лікар має споконвічно слов’янське походження.
Слово «лікар» швидше за все походить від монгольського слова «барячи». Барячи — це лікарі-костоправи, лікували людей і скотв середніх століттях.
А друге це те що слово лікар походить від слова брехати.
Гіпотеза про иноязычном походження слова «лікар» ніяк не виправдана. Ця версія заснована на деякій співзвуччі, але не більше того.
іменник «лікар» — загальнослов’янська. А цей пласт лексики цілком і повністю відноситься до споконвічно російської.
Подібне слово є в болгарському, сербохорватського, словенською мовами.
Найближчими етимологічними предками цього іменника є дієслова «брехати» і «бурчати». Вони не мали ніякого негативного лексичного значення або експресії. «Лікар» — це той, хто щось нашіптував, бурчав, «брехав» — то є говорив під час своїх знахарських заклинань. Тому, слова «лікар» і «брехун» розійшлися лексично, але близькі етимологічно.
Слово «лікар» утворене від дієслова вьрати. Це зараз дієслово «брехати» має негативну конотацію, а раніше він означав просто «говорити», «заклинати».
Таким чином, слово лікар означало в ті часи знахар, заклинатель, той, хто лікує за допомогою заклинань.
І до цих пір в деяких слов’янських мовах це слово має таке значення. Наприклад, у болгарській мові лікар — це лікар, заклинатель, ворожбит. А медичний працівник називається в Болгарії ліків.
У словенській мові слово vrac означає знахар, цілитель, а той, хто лікує людей у лікарнях називається zdravnik.
Так що, ніяких монголів тут і близько немає.
Слово лікар має споконвічно слов’янське походження.