Наречное словосполучення по суті є застиглою прийменниково-падежной формою іменника. А є таке правило: якщо прислівник утворено від іменника з прийменником в падежной формою, воно пишеться роздільно, так як, по-перше, можна задати падежный питання: за якою суті? з чиєї суті? І відповімо на це питання, вставивши визначення між прийменником і словом: з нашою суттю, за твоєї чи моєї суті. Аналогічно пишуться і ось такі прислівникові сполучення іменника з прийменником : по пам’яті, по совісті, по імені, прізвища, по мінімуму, за звичкою і т. д.
Ми маємо привід «за» і іменник «суть». А прийменник та іменник — це дві різні частини мови й тому пишуться завжди окремо і без дефіса. Правильно буде писати «по суті».
Приклад: Вона не говорила мені всієї правди і по суті водила за ніс.
Наречное словосполучення по суті є застиглою прийменниково-падежной формою іменника. А є таке правило: якщо прислівник утворено від іменника з прийменником в падежной формою, воно пишеться роздільно, так як, по-перше, можна задати падежный питання: за якою суті? з чиєї суті? І відповімо на це питання, вставивши визначення між прийменником і словом: з нашою суттю, за твоєї чи моєї суті. Аналогічно пишуться і ось такі прислівникові сполучення іменника з прийменником : по пам’яті, по совісті, по імені, прізвища, по мінімуму, за звичкою і т. д.
В даному випадку «за» виступає в ролі прийменника.
Можна застосувати простеньке правило: якщо важко визначити приставка або привід, спробуйте вставити між ними слово.
У конкретному випадку можна сказати «за своєю суттю».
до Речі, це словосполучення зазвичай в пропозиціях виділяється комою, так як є ввідним.
«Це, по суті, за часом остання поїздка».
Правопис вираження «по суті»
Ми маємо привід «за» і іменник «суть». А прийменник та іменник — це дві різні частини мови й тому пишуться завжди окремо і без дефіса. Правильно буде писати «по суті».
Приклад: Вона не говорила мені всієї правди і по суті водила за ніс.
Із зазначених вважаю другий варіант правильний.